Мельники (Золотоніський район)

Ме́льники село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області, підпорядковане Іркліївській сільській громаді.

село Мельники
Країна  Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Золотоніський район
Громада Іркліївська сільська громада
Рада Іркліївська сільська рада
Облікова картка село Мельники 
Основні дані
Засноване до 1729 р.
Населення 1515
Поштовий індекс 19934
Телефонний код +380 4739
Географічні дані
Географічні координати 49°33′14″ пн. ш. 32°14′29″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
84 м
Водойми р. Кропивянка
Відстань до
обласного центру
35 км
Місцева влада
Адреса ради с. Іркліїв
Карта
Мельники
Мельники
Мапа

Історія

Назва села імовірно походить від основного ремесла, яким здавна займались жителі села — млинарство. Старожили розповідають, що на горі, у підніжжі якої розляглося село, у давнину було збудовано і працювали 100 вітряних млинів.

Перша документальна згадка про Мельники зазначена в Генеральному слідстві Переяславського полку 1729 року.[1]

За Гетьманщини село Мельники входило як до складу Іркліївської сотні Переяславського полку, так і з 1757 року, у відновленій Канівецькій сотні того ж полку.

У селі з 1779 року була церква Вознесіння Господного.[2][3][4]

Зі скасуванням полкового устрою на Лівобережній Україні, Мельники в 1781 році увішли до Городиського повіту Київського намісництва.

За описом Київського намісництва 1781 року в Мельники було 294 хати. За описом 1787 року в селі проживало 833 душі. Було у володінні різного звання «казених людей», козаків і власників: бунчукового товариша Максима Требинського, сотникових дружин Пелагеї Кулинської і Парескеви Ілліної.[5]

У ХІХ ст. Мельники були у складі Золотоніського повіту Полтавської губернії. З уведенням волостного правління стали центром Мельниківської волості.

Село є на мапі 1812 року.[6]

Останній кошовий отаман Війська Запорозького Йосип Гладкий народився в Мельниках. Це прізвище дуже розповсюджене в селі. Є навіть куток, який має назву «Гладківщина». Іншими поширеними прізвищами є Михно (куток Михнівщина), Артеменко (куток Артемівщина), Залозний (куток Крупівщина).

14 лютого 1920 року через Мельники під час Зимового походу проходив Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР. Він прибув до села о 10-й годині ввечері й зупинився там на короткий перепочинок[7].

Уродженці

Див. також

Примітки

  1. Ткаченко М.М. Канівська сотня Переяславського полку за Рум'янцівською ревізією. — Записки історично-філологічного відділу ВУАН, 1926. — С. 249.
  2. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
  3. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 625 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
  4. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст. 479-480 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
  5. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 143, 257
  6. Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Процитовано 16 листопада 2021.
  7. Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.