Мельница

Компанія «Мельница» була заснована в 1999 році продюсером Сергієм Сельяновим і керівником студії «Міні-Синема» Олександром Боярським для створення двосерійного мультфільму «Пригоди в Смарагдовому місті». Планувалося виробництво повнометражного мультфільму для кінопрокату, але планам завадила фінансова криза 1998 року[2]. Назвою студії вибрали перше, що спало на думку (студія розташовувалася на Мельничній вулиці в Санкт-Петербурзі). Компанія була заснована на паритетних засадах: 50 % належало Боярському, 50 % — кінокомпанії «СТВ», що належить Сельянову. Управління фінансами обох компаній спочатку було загальним. Приміщення для компанії було орендовано в одному з будинків «Леннаучфильму». Для своєї компанії Боярський і Сельянов максимально вклалися тільки в студію звукозапису і зал Dolby для перезапису фільмів. Співробітників набирали для роботи на відрядній основі[3].

Згодом проект «Пригоди в Смарагдовому місті» зацікавив компанію «НТВ-Кіно», і вона долучилася до виробництва. До 2000 року були створені чотири серії тривалістю 24 хвилини. Всього, за задумами авторів, повинні були вийти 26 серій. Однак на хвилі зміни власника НТВ і медіагрупи «Медіа-Мост» співпраця була припинена[4].У 2002 році за власною ініціативою почали виробництво мультфільму «Карлик Ніс» по однойменною казкою Вільгельма Гауфа. Мультфільм вийшов на екрани 20 березня 2003 року і зібрав в прокаті $ 700 000, що для російського кіноринку стало своєрідним рекордом, оскільки з десятка знятих з початку 1990-х повнометражних мультфільмів лише два («Незнайко на Місяці» і «Нові бременські») були випущені в прокат. Просуванням всіх подальших повнометражних робіт «Мельница» зайнялася приналежна «СТВ» прокатна компанія «Наше кіно»[3].

У 2003 році Боярський, отримавши лист від студента з Дніпропетровська з уривком сценарію про пригоди Олешка Поповича на сучасний лад, показав отриманий уривок Сельянову. Ідея сподобалася обом і вони вирішили перейти на «російський фольклор». Мультфільм «Олешко Попович і Тугарин Змій» створювався все літо 2004 року і вийшов в грудні, коли російський кіноринок знаходився вже на підйомі. При бюджеті $2,4 млн мультфільм зібрав майже $2 млн[3].

Що вийшов 16 березня 2006 року «Добриня Микитич та Змій Горинич» також не окупився в прокаті, при бюджеті $3 млн зібравши трохи більшу суму. Але вже наступний мультфільм «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник», що вийшов на наступний рік, зібрав $10 млн при бюджеті в $3,5 млн, тим самим окупити в прокаті[3].

До 2010 року кінопрокатники неохоче виділяли вечірні сеанси для показу мультфільмів, вважаючи їх (мультфільми) більш придатними для ранкових і денних сеансів. Після прокату в 2010 році мультфільму-кросовера «Три богатирі та Шамаханська цариця» ситуація почала змінюватися, і під показ мультфільмів почали віддавати більше вечірніх сеансів. Крім того, виплата творцям належної частки від зборів проводилася з затримкою, так, наприклад, до початку 2013 року кінопрокатники ще не завершили розрахунок за показ «Шамаханської цариці» в 2010 році[3].

Спочатку «Мельница» виробляла лише продукцію за технологією 2D, але потім в 2011 році був створений відділ для роботи над 3D-продукцією, після чого почалася робота над мультфільмом «Урфін Джюс і його дерев'яні солдати». За даними Вадима Сотскова, директора компанії «КиноАтис», яка випустила мультфільм «Білка і Стрілка. Зоряні собаки», мальована 2D-анімація за собівартістю в середньому на 25 % дешевше, ніж 3D. Компанія частково компенсує витрати за рахунок паралельної роботи над кількома проектами, завдяки чому персонал можна перерозподіляти[3].

Мультфільм «Іван Царевич та Сірий Вовк», що вийшов наприкінці 2011 року, в 2012 році став лідером прокату серед російських фільмів, зібравши в Росії і країнах СНД, за даними Forbes, $ 29 млн при бюджеті $7,5 млн. Прибуток студії при цьому склав $4,5 млн[3], а наприкінці 2013 року вийшов сиквел цього фільму — «Іван Царевич і Сірий вовк 2». Також на початку 2016 року побачила 3-тя частина.

З осені 2014 року студія знаходиться в новій будівлі на проспекті Більшовиків[5].

Зображення з постера до мультфільму «Три богатирі та Шамаханська цариця» з'явилися на зображенні монет номіналом 25 рублів зразка 2017 року[6].

Основний наголос студія робить не на високохудожню анімацію, а на цікавий сюжет. За оцінками фахівців ^[хто?], якість анімації продукції «Мельницы» — середня, але Олександр Герасимов, гендиректор «Мастер-фильму», вважає це швидше гідністю студії, оскільки її продукція окупається. Співвласник компанії «Рики» Анатолій Прохоров також відзначає, що у «Мельниці» «небездоганні сценарії, режисура і нерівний за якістю мультиплікат», а самі творці «працюють технологічно простими засобами», але при цьому їхня продукція подобається глядачеві[3].

Першими мультиплікаційними проектами були рекламні ролики для телебачення, короткометражний мультфільм Костянтина Бронзіта «Die Hard» (Гран-прі міжнародного мультиплікаційного кінофестивалю ANNECY '98), а також робота для «Poseidon Film Distributors Ltd» (мультиплікаційні серіали «Global Bears Rescue» і «Technology»).

У студії «Мельница» були створені такі анімаційні фільми:

• Студия анимационного кино «Мельница» (рос.)
• Мельница (студия) — animator.ru (рос.)
• Melnitsa Animation Studio — IMDb (англ.)