Ментол

Ментол (від лат. Mentha – м’ята), гексагідротимол, м'ятна камфора — безбарвна кристалічна речовина, за структурною будовою монотерпеновий спирт, добре відомий через свій фізіологічний ефект створення відчуття холоду. Добре розчинний практично в усіх органічних розчинниках, частково розчинний у воді. Ментол є активатором TRPM8 іонного каналу — трансмембранного білку родини TRP-каналів. Завдяки активації цього іонного каналу відчувається відчуття холоду[1].

Властивості
Загальні
Хімічна назва (1α,2β,5α)-5-Метил-
2-(1-метилетил)циклогексанол
Хімічна формула C10H20O
Молярна маса 156,26
Синоніми l-ментол; (−)-ментол;
гексагідротимол; м'ятна камфора
Фізичні властивості
Температура плавлення 43 °C
Температура кипіння 216,5 °C
Густина 0,890 г/см3
Показник заломлення n25D 1,4600
Оптичне обертання [α]18D −50°
Токсичність
Перорально, пацюки LD50 3180 мг/кг

Синтез

Ментол є складовою частиною багатьох ефірних олій. Найбільша кількість ментолу міститься у м'ятній олії, яка є промисловим джерелом оптично чистого (−)-ментолу. Оптично чистий (−)-ментол може бути отриманий і напівсинтетичними методами з інших монотерпенів. Зокрема посередництвом гідрування моноциклічного терпенового кетону піперитону. Промислове значення має також синтетичний метод гідрогенізації тимолу, що дає суміш стереоізомерів ментолу. Рацемічний (±)-ментол відділяють від інших стереоізомерів дистиляцією.

Рацемічний (±)-ментол має менш ефективну фізіологічну дію. (±)-Ментол, Т.пл. 38 °C, n20D 1,4615.

Використання
  • Як ароматизатор для харчових продуктів, цигарок, косметики, жувальної гумки.
  • Складник лікарських засобів (валідол, корвалол, меновазін тощо), легкий місцевий анестетик, антисептик.
  • Використовується у виробництві засобів для освіження подиху.

Структура ментолу

  • Існує вісім енантіомерів ментолу. Але майже завжди це форма, зображена на схемі унизу ліворуч: (1R,2S,5R).

  • Ізопропильна група ментолу орієнтована транс- до метильної та спиртової груп.

Хімічні властивості

  • Під дією різних умов ментол перетворюється на інші органічні сполуки. Деякі з реакцій за участю ментолу наведені на малюнку вище. Похідні ментолу: ментон, 3-ментен, хлорид ментилу.

Примітки
  1. Шуба, Я. М. (2010). Основи молекулярної фізіології іонних каналів: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Наукова думка. с. 446. ISBN 978-966-00-1042-0.

Література
  • Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9. (С.?)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.