Метиленовий синій

Метиле́новий си́ній (метиле́нова синь, метиле́новий блаки́тний) С16Н18ClN3S·3H2O органічний барвник, темно-зелені кристали з бронзовим блиском, легкорозчинний у спирті, гарячій воді, гірше — в холодній.

Властивості
Загальні
Хімічна назва Метиленовий синій

Хімічна формула С16Н18ClN3S·3H2O
Молярна маса 319,85 г•моль−1
Синоніми метиленова синь, метиленовий блакитний
Фізичні властивості
Температура плавлення 100-110 °C (з розкладом)
Густина  ? г/см3

Застосування

Метиленовий синій застосовують для забарвлення бавовни, вовни, шовку.

Він інтенсивно забарвлює деякі тканини живого організму, тому його використовують як забарвлювальну речовину в мікроскопії.

Метиленовий синій використовують в аналітичній хімії для визначення хлоратів, перхлоратів, ртуті, олова, титану, при аналізі сечі, крові, молока тощо.

Метиленовий синій широко застосовують як антидот при отруєннях ціанідами, оксидом вуглецю, сірководнем, нітритами, аніліном та його похідними.

В Україні продається в аптеках як антисептик у вигляді спиртового розчину і застосовується при опіках, піодермії, фолікулітах тощо[1].

Протипоказання

Метиленовий синій є інгібітором МАО, а тому, його внутрішнє застосування на фоні курсу препаратів, що впливають на обмін серотоніну, як, наприклад, СІЗЗС чи СІЗЗСН, може викликати небезпечний для життя серотоніновий синдром. [2][3][4]

Примітки

  1. Нормативно-директивні документи МОЗ України: МЕТИЛЕНОВИЙ СИНІЙ
  2. #. Methylene Blue and the Risk of Serotonin Toxicity. Anesthesia Patient Safety Foundation (амер.). Процитовано 9 липня 2020.
  3. Kapadia, Kailash; Cheung, Felix; Lee, Wai; Thalappillil, Richard; Florence, F. Barry; Kim, Jason (30 серпня 2016). Methylene Blue Causing Serotonin Syndrome Following Cystocele Repair. Urology Case Reports 9. с. 15–17. ISSN 2214-4420. PMC 5011181. PMID 27617215. doi:10.1016/j.eucr.2016.07.012. Процитовано 9 липня 2020.
  4. Ng, Bradley K. W.; Cameron, Andrew J. D. (2010-05). The role of methylene blue in serotonin syndrome: a systematic review. Psychosomatics 51 (3). с. 194–200. ISSN 1545-7206. PMID 20484716. doi:10.1176/appi.psy.51.3.194. Процитовано 9 липня 2020.

Джерела

  • Гончаров А. І., Корнілов М. Ю. Довідник з хімії. — К.: Вища школа, 1974. — 304 с.

Література

  • Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9. (С.?)
  • Фармакологія: підручник (ВНЗ І—ІІІ р. а.) / І.В. Нековаль, Т.В. Казанюк. — 7-е вид., переробл. і допов. — «Медицина», 2016 — 552 с. ISBN 978-617-505-507-6 (С.?)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.