Мечислав Млотек
Мечислав Ришард Млотек (пол. Mieczysław Ryszard Młotek; народився 30 грудня 1893 року в Дублянах, помер 9 грудня 1986 року в Лондоні) — польський військовик, військовий історик, діяч еміграції.
Мечислав Млотек | |
---|---|
пол. Mieczysław Młotek | |
Народився |
30 вересня 1893 Дубляни, Львівський район, Львівська область, Україна |
Помер |
9 грудня 1986 (93 роки) Лондон, Велика Британія |
Поховання | Костел святого Анджея Боболиd |
Країна | Польська Республіка |
Діяльність | військовослужбовець, історик |
Alma mater | факультет права Університету Яна Казимира у Львовіd |
Учасник | Польсько-радянська війна 1920, Перша світова війна і Друга світова війна |
Членство | Польське наукове товариство на чужиніd |
Військове звання | полковник |
Нагороди | |
Біографія
Народився 30 грудня 1893 року в Дублянах[1][2][3]. Багато років був секретарем Асоціації молоді та вівтаря при Домініканському костелі у Львові .
Під час Першої світової війни він служив в австрійській армії[2] . Був призначений 2-м лейтенантом піхотного резерву[4] . У 1918 році — офіцер 35-го стрілецького полку[5] . Під час Першої світової війни він брав активну участь у незалежній діяльності[6] . Він був членом Польської військової організації та «Стрілецького товариства»[1] .
З 1918 року служив у Війську Польському[1] . Був ад'ютантом польового єпископа Владислава Бандурського[2] . У середині 1919 року призначений до Міністерства військових справ. У 1920 році він був другим лейтенантом Командування Генерального округу «Львів» . До січня 1922 року працював канцеляристом у кабінеті міністра військових справ[7] . Він отримав звання капітана піхоти [8] [9] . У 1923 і 1924 роках — офіцер 52-го піхотного полку у місті Золочів [8][./Mieczysław_Młotek#cite_note-CITEREFRocznik_Oficerski1923272-11 [11]] [9]. На той час він був делегований навчатися на філософсько — правовий факультет Львівського університету імені Яна Казимира, а продовжував навчання у Відні. У 1924 р. Захистив докторську ступінь з права в Університеті Яна Казимира у Львові .
З 15 лютого по 1 серпня 1924 року був делегований до Військово-окружного суду No VI у Львові [10]. У 1928—1932 роках — офіцер 77-го піхотного полку в Лідзі [11] [12] . Служив у Командуванні корпусного округу No VI у Львові[6][2]. У грудні 1932 року його перевели до Дрогобицького повітового командування [13] . У серпні 1935 року призначений комендантом Дрогобицького командування.. У 1938 році підрозділ, яким він керував, був перейменований в Командування Дрогобицького регіону поповнення[1], а посада, яку він обіймав, називалася «Командуючий Регіонами поповнення». Він обіймав посаду командира Дрогобицького району поповнення до початку Другої світової війни у вересні 1939 р. . До 1939 року він був організатором та президентом футбольного клубу «Юнак Дрогобич» .
Після початку Другої світової війни у вересні 1939 року він евакуював команду «Юнак» з Польщі[6] . Він був керівником евакуації солдатів польської армії, інтернованих в Угорщині[1]. Потім служив у польських збройних силах на Заході. Був начальником відділу освіти та культури в Незалежній Карпатській стрілецькій бригаді та в 3-й Карпатській стрілецькій дивізії . Служив в Сирії, де до кінця війни він був начальником відділу пропаганди та освіти . Тут публікував свої публіцистичні та історичні нариси .
Після війни він залишився в еміграції у Великій Британії. У 1957 році отримав звання підполковника[14] . Він був одним із засновників Львівського народного гуртка в Лондоні[15][2] брав участь у редакції його «Бюлетеня»[16][1] . Автор багатьох праць з військової історії. Також писав статті про Львів та церкви . У 1979 році він став членом Польського наукового товариства за кордоном[17][18] . У 1972 році став членом Державної ради Республіки Польща[19] . Він був членом V Національної ради Республіки Польща (1973—1978).
Отримав звання полковника[1] . Помер 9 грудня 1986 року в Лондоні[2] . Його прах, згідно з заповітом, змішали із землею з Кладовища захисників Львова -та поховали у колумбарії при церкві св. Анджея Бобола в Лондоні .
Нагороди
- Командорський хрест ордена Polonia Restituta (3 травня 1977 р.)[20]
- Офіцерський хрест ордена Polonia Restituta[1]
- Лицарський хрест ордена Polonia Restituta (3 травня 1968 р. За заслуги в багаторічній журналістській роботі над досягненнями польської армії за кордоном)[21]
- Золотий хрест за заслуги з мечами
- Срібний хрест за заслуги з мечами
- Медаль Незалежності (25 липня 1933 р. За роботу у справі відновлення незалежності)[22][23]
- Срібний хрест за заслуги (до 1928 р.) [11]
- Срібна медаль за військові заслуги на стрічці Хреста військових заслуг з мечами — Австро-Угорщина (до 1918 р.)[5]
- Бронзова «За військові заслуги» на стрічці Хреста воєнних заслуг з мечами — Австро-Угорщина (до 1918 р.)
- Срібна «За хоробрість» 2 класу — Австро-Угорщина (до 1918 р.)
Примітки
- Z żałobnej karty. Nr 52. Koło Lwowian w Londynie. styczeń 1987. с. 54.
- Z żałobnej karty. Ś. p. płk dr Mieczysław Ryszard Młotek. Nr 53. Koło Lwowian w Londynie. czerwiec 1987. с. 86–88.
- Roczniki Oficerskie 1928, 1932.
- Ranglisten der K. K. Landwehr und der K. K. Gendarmerie 1918. Wiedeń. 1918. с. 130.
- Ranglisten der K. K. Landwehr und der K. K. Gendarmerie 1918. Wiedeń. 1918. с. 358.
- O lwowianach, Lwowie i Małopolsce Wschodniej. Komandoria Orderu Polonia Restituta dla Lwowianina. Nr 33. Koło Lwowian w Londynie. grudzień 1977. с. 72.
- Rozkazy Ministra Spr. Wojskowych. Pochwała 20. Warszawa. 21 січня 1922. с. 3.
- Rocznik Oficerski, 1923.
- Rocznik Oficerski, 1924.
- Dz. Pers. MSWojsk., Nr 42 z 29 kwietnia 1924 roku, s. 246.
- Rocznik Oficerski, 1928.
- Rocznik Oficerski, 1932.
- Dz. Pers. MSWojsk., Nr 13 z 9 grudnia 1932 roku, s. 417.
- Lista oficerów Polskich Sił Zbrojnych według awansów dokonanych na uchodźstwie Nr 4. 30 czerwca 1969. с. 13.
- 10 lat – i co dalej?. Nr 19-20. Koło Lwowian w Londynie. lipiec 1971. с. 62.
- Śp. Adam Treszka. Prezes Koła Lwowian / Z żałobnej karty. Nr 48. Koło Lwowian w Londynie. grudzień 1984. с. 0–6, 87.
- O Lwowianach, Lwowie i Małopolsce Wschodniej. Nr 37. Koło Lwowian w Londynie. grudzień 1979. с. 37.
- Wybór członków Polskiego Towarzystwa Naukowego na Obczyźnie, Polskie Towarzystwo Naukowe na Ojczyźnie s. 118.
- zarządzenie prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 24 marca 1972r. o powołaniu członków Rady Stanu Rzeczypospolitej Polskiej Nr 1. 24 marca 1972. с. 1.
- Komunikat o nadaniu Orderu Odrodzenia Polski Nr 4. 31 grudnia 1977. с. 27.
- Komunikat o nadaniu Orderu „Odrodzenia Polski” Nr 3. 24 kwietnia 1969. с. 8.
- M.P. z 1933 r. nr 171, poz. 208.
- Zarządzenia Prezesa Rady Ministrów. Nr 13. 11 listopada 1933. с. 285.
Посилання
- Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych.
- Rocznik Oficerski 1923. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych. 1923.
- Rocznik Oficerski 1924. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych. 1924.
- Rocznik Oficerski 1928. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych. 1928.
- Rocznik Oficerski 1932. Warszawa: Ministerstwo Spraw Wojskowych. 1932.