Микитенко Микола Миколайович

Микола Миколайович Микитенко (1971(1971), Київ — 14 жовтня 2020, Київ ) — ветеран АТО, який о 3:30 ночі 11 жовтня 2020 року підпалив себе на Майдані Незалежності в Києві, оскільки вже не бачив інших засобів «пояснити, як живемо на фронті, та як захищаємо Україну».

Оригінальний текст (рос.)
«объяснить, как живем на фронте, и как защищаем Украину».
Микитенко Микола Миколайович
 Сержант
Загальна інформація
Народження 29 червня 1971(1971-06-29)
Київ, Українська РСР, СРСР
Смерть 14 жовтня 2020(2020-10-14) (49 років)
Київ, Україна
Поховання Житомирська область
Псевдо Ворон
Військова служба
Роки служби 2014—
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Національна гвардія
Формування
 Батальйон ім. Кульчицького
Війни / битви

Війна на сході України

Із життєпису

Народився у Києві. Навчався у школі № 171[1]. Отримав дві вищі освіти: юрист і викладач історії[2].

Активіст 19-ї сотні Самооборони Майдану, був контужений вибухом світлошумової гранати. Учасник російсько-української війни з 2014 року, сержант, командир взводу 1-го батальйону оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького, брав участь у боях за звільнення Слов'янська, де отримав тяжке поранення: під бойовою машиною, в котрій був і Микола, вибухнув фугас. У шпиталі справив незабутнє враження на шістдесятницю Маргариту Довгань, яка потім написала про нього у книзі «Шпитальні нотатки» (2018): Суворий воїн і сонячний чоловік[2]; згадала його й у інтерв'ю до свого 90-ліття, у вересні 2020 року[3]. Після лікування повернувся на фронт, служив в різних військових частинах[4]. Однак, через підірване здоров'я мусив звільнитися, отримав групу інвалідности та їздив на схід вже як волонтер, доправляючи зібрану допомогу фронтові[5].

Помер о 8:45 14 жовтня, в день Захисників України.

Прощання відбулося 17 жовтня на Майдані Незалежності, де він у 2013—2014 році виступав проти диктатури, і де вчинив акт самоспалення.

Останній Майдан Миколи Микитенка
Десь там в натовпі, серед живих лежить тіло ветерана Миколи «Ворона» Микитенко. Він лежить в закритому гробу, бо його тіло обпалене вогнем. Душа його також була обпалена. Десь серед натовпу стоїть його дочка, також учасниця бойових дій, вона військовослужбовиця. Юля поховала на цій війні свого чоловіка, який загинув в бою. Тепер вона ховає батька, який не пережив наслідків війни.

Ворон був дуже яскравим дядьком. Майдан, контузія на Майдані, потім війна в складі першого енгеушного батальйону, Карачун, перші бої, виноси тіл своїх побратимів. Потім поранення, лікування, знову служба в різних підрозділах, знову лікування.

На Майдані почав свій шлях воїна, на Майдані і завершив. Давайте я не буду фейсбучним експертом щодо суїцидів, але їх є купа. Його вибір це, перш за все, акт звернення уваги найгучнішим способом. Кожен отримав меседж. І я в тому числі. Мені сумно і я картаю себе, що не зміг допомогти, але я зроблю все аби робити цей світ кращим. Це мій меседж від Колі[6].

Похований у Житомирській області, поруч з могилою батька.

Залишилися дружина, донька Юлія (позивний Джулія).

19 жовтня донька звернулася до Президента України зі зверненням у фейсбуці: так само, як багато інших моїх побратимів і посестер, ми відчуваємо, що нас не чують. І я дуже хочу, щоб влада пішла з нами на діалог. З ветеранами, з військовослужбовцями, які втрачали, гинули на сході. Я хочу, щоб ця плеяда кривава з Василя Макуха, Олекси Гірняка і тепер Миколи Микитенка закінчилась. Пане президенте! Майте мужність подивитись мені в очі. Подивитись в очі іншим ветеранам, які втрачали життя, кров і своє здоров'я на війні.[7].

Примітки
  1. Нині Києво-Печерський ліцей № 171 «Лідер»
  2. Маргарита Довгань. Воїн генерала Кульчицького. Суворий воїн і сонячний чоловік Микола Микитенко. Розділ з книги «Шпитальні нотатки» // Слово Просвіти, число 36, 7—13 вересня 2017 року
  3. Маргарита Довгань: «Слово вирішує все!» // Едуард Овчаренко, I-UA.tv, 08.09.2020, 19:17 // скорочена версія (без фотографій): Слово Просвіти, 21.09.2020
  4. Помер боєць ООС Микола Микитенко, який вчинив самопідпал на Майдані Незалежності. https://ua.112.ua/. Процитовано 22 жовтня 2020.
  5. Крик до українців, а не самогубство – побратим про самоспалення ветерана АТО Микитенка. https://www.radiosvoboda.org/. Процитовано 24 жовтня 2020.
  6. Прощання з Миколою Микитенком. http://ukrpohliad.org/. Процитовано 23 жовтня 2020.
  7. «Майте мужність подивитись мені в очі», — донька ветерана, що здійснив самоспалення, звернулася до Зеленського

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.