Миколай Леон Сапега
Миколай Леон (Микола Лев) Сапега (1644—1685) — князь, державний та військовий діяч Речі Посполитої.
Миколай Леон Сапега | |
---|---|
пол. Mikołaj Leon Sapieha | |
| |
Народився | 1644 |
Помер | 1685 |
Поховання | Saint Anne church in Kodeńd |
Країна | Річ Посполита |
Національність | литвин |
Діяльність | державний та військовий діяч |
Суспільний стан | шляхтич |
Титул | князь |
Посада | брацлавський воєвода |
Рід | Сапіги |
Батько | Ян Фридерик Сапега |
Мати | Konstancja Herburtd |
| |
Життєпис
Народився 1644 року, був найстаршим сином овруцького старости, писаря польного коронного Яна Фридерика Сапіги та його дружини — Констанції з Гербуртів. Внук дідича Мацеєва Фридерика Сапеги та його дружини Еви Скашевської гербу Граб'є.[1]
1660 року батько відступив йому Овруцьке староство (король підписав дозвіл на це 20 вересня 1660 року). Після батька став командувачем козацької корогви 1 серпня 1664 року. Можливо, брав участь у битві під Браїловом у грудні 1666 року, де коронне військо зазнало поразки, а його корогва зазнала значних втрат. 7 лютого 1667 року на сеймику у Володимирі на Волині був обраний послом Сейму від Київського воєводства. Брав участь у Підгаєцькій капманії Яна Собеського. Підписав вибір королем Міхала Корибута Вишневецького як представник Віленського воєводства 1669 року. 1673 року зі свою козацькою корогвою брав участь у битві під Хотином. під час виборів короля 1674 року підтримав свого командира Яна Собеського, вірним якого залишився до кінця свого життя. 1683 року зі свою козацькою корогвою брав участь у Віденській битві. Брав участь в радах Сенату 6 червня 1684 в Яворові та 29 вересня 1684 між Жванцем і Хотином.
Його посади, звання: ротмістр королівський 1670, волинський каштелян 1680 (за іншими даними, принаймні 1677[2]), брацлавський воєвода 1683, овруцький (29 липня 1684 переказав Францішекові Потоцькому, король підписав дозвіл 5 липня) староста. Надав кошти для приоздоблення костелу в Кодені.
Сім'я
Дружина — Анна Харленська (? — перед 1695), донька волинського мечника, удова волинського каштеляна Яна Францішека Любовецького (від 1674), кам'янецького каштеляна Габріеля Сільніцького (від 1678). Шлюб уклали перед 1681 роком (ймовірно, у грудні 1678 року); після його смерті стала першою дружиною Стефана Александера Потоцького. З дружиною мали 2 сини, 2 доньки, які померли дітьми (за іншими даними, мали троє дітей: Йоанну, Адама та сина, ім'я якого невідоме). Усі діти померли рано.
Примітки
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — T. 4. — S. 111—112.
- Rachuba A. Sapieha Mikołaj Leon h. Lis (1644—1685)… — S. 128.
Джерела
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 35. (пол.)
- Rachuba A. Sapieha Mikołaj Leon h. Lis (1644—1685) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polskia Akademja Nauk, 1994. — T. XXXV/1, zeszyt 144. — S. 127—128. (пол.)