Харленські
Харлєнські гербу Бонча (пол. Charlęski) — шляхетський рід. Початок беруть від роду Томашевських. Прізвище походить від назву маєтку Харлєнжа. У власності представників роду був, зокрема, Горностайпіль.[1]
Представники
Бартош Папроцький згадує 5 братів, з яких:
- один був київським хорунжим, придворним короля. Осів у Київському воєводстві, де отримав певні маєтності. Може,
- Фелікс (Щенсний) — київський підкоморій — син хорунжого, дідич Гостомеля, дружина — Фенна, донька князя Дмитра Любецького, внучка Полозів.[2]
- Станіслав — брат київського підчашого, підчаший королеви Катажини
- Єжи — третій брат
- Єнджей
- Зофія
- Ян — 4-й брат, кухмістр королеви Бони
- Миколай — 5-й брат, дружина — княжна Любецька, дідичка Любчі,[4] мали 4 сини, 3 дочки
- Ян (†1616) — підкоморій луцький, дружина — Щенсна Семашко, дочка брацлавського каштеляна
- Анна
- ім'я невідоме, дружина житомирського старости Петра Дениска
- Барбара, можливо, дочка Миколая, дружина Андрія Чурила, сяноцького підчашого Миколая Стадніцького
- Ян (†1616) — підкоморій луцький, дружина — Щенсна Семашко, дочка брацлавського каштеляна
- Ян (пом. 1624) — брацлавський каштелян, похований в Луцькому костелі
- Геронім — староста луцький, канівський,[5] дружина — Катажина Лесньовська, донька Матеуша[6]
- Анна Констанція, чоловіки: Ґабріель Сільніцький — каштелян Кам'янецький, Миколай Леон Сапега — брацлавський воєвода; Францішек Любовіцкий — каштелян волинський ; Стефан Александр Потоцький
- Геронім — староста луцький, канівський,[5] дружина — Катажина Лесньовська, донька Матеуша[6]
- Анна — мечниківна волинська
- Ева — дружина каштеляна Вацлава Гулевича
- NN — дружина Авраама Михайловича Тишкевича, 2 voto Лопатецького[7]
- Кшиштоф — воював за права на Макарів з Янушем Радзивіллом (†1655)[8]
- Анастасія — дружина польського історика та власника маєтків Вацлава Руліковського, брата Едварда[9]
Представники першого покоління Харленських на Русі
Першими з Харленських на руських землях з'явилися, швидше за все, сини Станіслава-Амброзія — Щенсний та Миколай. Вперше Миколай згаданий у луцьких ґродських книгах 27 лютого 1557 р., а Щенсний — 8 грудня 1568 р. Щодо третього брата — Єжи, то він також, імовірно, мав свій інтерес на Русі, про що побічно свідчать згадки на Волині його сина Андрія, однак більш конкретних даних про нього віднайти не вдалося[10].
Примітки
- Hornostajpol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 130. (пол.) — S. 130. (пол.)
- Hostoml // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 163. (пол.) — S. 163. (пол.)
- за Несецьким
- Lubcze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 241. (пол.) — S. 241. (пол.)
- 59. Листопада 16 — Протестація п. Якова Сосновського про призначення луцьким старостою Геронимом Харлинським свідків у суді з своїх підданих; 60. Листопада 16 — Протестація п. Петра Воютицького про призначення луцьким старостою Геронимом Харлеським свідків у суді з своїх підданих; 61. Листопада 16 — Репротестація луцького старости Геронима Харлеського про обвинувачення його п. Петром Воютицьким у призначенні свідків у суді з своїх підданих, 73. Листопада 18 — Реляція возного «єнерала» Волинського воєводства Марцина Рокицького про вручення позову п. Герониму Харлинському від п. Павла Новоселецького
- Leszniów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 176. (пол.) — S. 176. (пол.)
- Tyszkiewiczowie (01) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
- Русина О. Радзивілли та Україна: культурні конотації // Український історичний журнал. — К., 2015. — № 2 (521) (березень-квітень). — С. 127. — ISSN 0130-5247.
- Wacław Cyprian Rulikowski z Honiatycz h. Korab (ID: 2.944.177) (пол.)
- Пустовий, Олександр (2013). Польський шляхетський рід на руських землях. Походження та родина Яна Харленського. // Польські студії № 6. Дух і Літера № 26. (українською). Київ: Дух і Літера. с. 24 – 38.
Джерела
- Chabne // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 537. (пол.) — S. 537—538. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 820 s. — S. 247—248. (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.