Миколай Сенявський (військовик)
Микола Сенявський (пол. Mikołaj Sieniawski; пом. перед 12 травня 1584[1][2]) — шляхтич, військовик, державний діяч Королівства Ягеллонів, Речі Посполитої. Представник спольщеного українського шляхетського роду Сенявських гербу Леліва.
Микола Сенявський | |
---|---|
| |
Псевдо | Mikołaj Sieniawski |
Народився |
1520 Бережани (замок) |
Помер | перед 12.5.1584 |
Поховання | Бережани |
Громадянство | Корона Польська |
Місце проживання | Бережани |
Діяльність | дипломат |
Посада |
кам'янецький каштелян стрийський староста |
Військове звання | польний гетьман коронний |
Рід | Сенявські |
Батько | Миколай Сенявський |
Мати | Katarzyna Koład |
Родичі | брати Геронім та Рафаїл Сенявські |
Брати, сестри | Геронім Сенявський і Рафал Сенявський |
У шлюбі з | Anna Sapiehad |
Герб Леліва | |
Життєпис
Син великого коронного гетьмана Миколи Сенявського та його дружини Катажини з Ко́лів (primo voto Язловецька) (пом. до 1544) — доньки підкоморія галицького, польного коронного гетьмана Яна Ко́ли, вдови Теодорика Язловецького-молодшого (пом. по 1544 р., внук Теодорика Бучацького-Язловецького), старший брат Рафаїла Сенявського.
Був співвласником Бережан. Мав посаду польного коронного гетьмана з 1569 року, каштеляна Кам'янця-Подільського (з 1576 року), стрийського старости (в 1567 році Львівський латинський архієпископ Станіслав Сломовський був одним з комісарів короля при передачі староства М. Сенявському[3])[4]. У червні 1575 року маршалок великий коронний Анджей Опалінський заставив йому частину Рогатинського староства. Під час виправ С. Баторія мав квартальну гетьманську плату 350 злотих.[1]
За його розпорядженням після наказу короля С. Баторія на львівській площі Ринок прилюдно стратили правителя Молдавського князівства Янку V Сасула.[5]
Був похований у своїй головній резенції — Бережанах[1] — в родинній каплиці—усипальниці Сенявських — костелі Святої Трійці Бережанському замку.[6]
Сім'я
Був одружений, дружина — Ганна Сапіга (шлюб близько 1560 р., донька Михайла Сапіги, внучка маршалка Великого князівства Литовського Івана Сапіги[7]) — вдова житомирського старости князя Андрія Пронського). Діти:
- Ельжбета — дружина Пйотра Опалінського
- Анна — дружина Миколая Язловецького.[4]
Примітки
- Nagielski M. Sieniawski Mikołaj h. Leliwa (ok. 1520—1584)… — S. 134.
- 1587 → Sieniawscy (01) Архівовано 6 січня 2016 у Wayback Machine. (пол.)
- Kaniewska I. Słomowski Stanisław h. Abdank (zm. 1575) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1999. — T. XXXІX/1, zeszyt 160. — S. 5—7. (пол.)
- Sieniawscy (01) Архівовано 6 січня 2016 у Wayback Machine. (пол.)
- Zubrzycki D. Kronika miasta Lwowa . — Lwów : 1844. — S. 206—207. (пол.)
- Janas E., Kłaczewski E., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik, 1998. — S. 67. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)
- Sapiehowie (03) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
Джерела
- Nagielski M. Sieniawski Mikołaj h. Leliwa (ok. 1520—1584) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1996. — T. XXXVII/1. — Zeszyt 152. — 1—176 s. — S. 130—135. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 86—87. (пол.)