Янку V Сасул

Янку V Сасул (Саксонець, Іоан V, Янкул, [1][2] рум. Iancu Sasul, угор. V.János moldvai fejedelem, пол. Jan Sas (* ? — † 28 вересня 1582) — господар Молдовського князівства з 21 листопада 1579 до серпня 1582, з династії Мушатовичів, незаконнонароджений син Петру IV Рареша і Катерини, дружини державця Кронштадту у Семигородді Йорга Вайса.

Янку V Сасул
рум. Iancu Sasul
Народився 1500-ті
Помер 8 (18) жовтня 1582
Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
·обезголовлювання
Країна  Молдовське князівство
Місце проживання Сібіу
Посада воєвода молдавський
Рід Мушатини
Батько Петро IV Рареш
Брати, сестри Doamna Chiajnad, Doamna Ruxandra Lăpuşneanud, Стефан VI Рареш і Ілля II Рареш

Правління

Янку ріс у Кронштадті, отримавши німецьке виховання і сповідуючи лютеранство. З дитинства знав про своє княже походження, тому подався до Константинополя, де одружився з Марією з роду Палеологів.

Завдяки зв'язкам дружини і великому кредиту Бартоломея Брутті йому вдалось 1579 року перекупити османських чиновників і зайняти молдовський трон, прогнавши Петру V Кульгавого.

Вже в перші місяці правління ввів високі податки населення для повернення кредиту і власного збагачення. Найбільше невдоволення селян викликав податок văcărit, за яким кожну 20-у корову (вола) належало віддати господарю.

Його правою рукою був фінансист Бартоломей Брутті. Це викликало невдоволення бояр, які у скаргах до султана Мурада ІІІ звинувачували його у контактах з Габсбурґами, протегуванні лютеранам, іноземцям. У Високій Порті прийняли рішення про його зміщення і ув'язнення. Тому Янку вирушив з дружиною, дітьми і караваном в 100 возів (40 везли гроші) через Покуття до Угорщини, підконтрольної Габсбурґам. За наполяганням султана, його затримав снятинський староста Миколай Язловецький і відправив до в'язниці у Львові. Король Стефан Баторій наказав його прилюдно стратити, що виконали за розпорядженням польного гетьмана Миколая Сенявського на львівській площі Ринок (1520–1584).

Напередодні страти у вересні 1582 року прийняв католицтво. За легендою дружина пришила до тіла стяту мечем ката голову господаря, якого поховали у костелі бернардинів у Львові.

Скарби господаря загарбав король Стефан Баторій.

Діти

Примітки
  1. Mieczysław Orłowicz. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta.— Lwów-Warszawa, 1925.— 276 s.— 174 s. (пол.)
  2. Denys Zubrzycki. Kronika miasta Lwowa … S. 206

Література
  • Денис Зубрицький. Хроніка міста Львова.— Л.: Центр Європи, 2002.— C. 186–187.
  • Denys Zubrzycki. Kronika miasta Lwowa .— Lwów: 1844.— S. 206–207. (пол.)

Посилання
  • Mushati family (англ.)
  • Nicolae Iorga. Geschichte der Rumänen im Rahmen ihrer Staatenbildungen. — Bd. I, S. 389
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.