Миколаївка (Конотопський район)
Микола́ївка — село в Україні, у Конотопському районі Сумської області. Населення становить 641 осіб. Орган місцевого самоврядування — Миколаївська сільська рада.
село Миколаївка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район/міськрада | Конотопський район |
Рада | Миколаївська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA59020030240015356 |
Облікова картка | Миколаївка |
Основні дані | |
Населення | 641 |
Поштовий індекс | 41736 |
Телефонний код | +380 5454 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°05′07″ пн. ш. 33°53′53″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
153 м |
Водойми | р. Куриця |
Відстань до районного центру |
18 км |
Найближча залізнична станція | Путивль |
Відстань до залізничної станції |
18 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 41736, Сумська обл., Буринський р-н, с. Миколаївка, вул. 40-річчя Перемоги, 1 |
Сільський голова | Куштименко Микола Володимирович |
Карта | |
Миколаївка | |
Миколаївка Миколаївка | |
Мапа | |
Після ліквідації Буринського району 19 липня 2020 року село увійшло до Конотопського району[1].
Географія
Село Миколаївка розташована на березі річки Куриця, вище за течією на відстані 2.5 км розташоване село Воскресенка, нижче за течією на відстані 1 км розташовані села Черепівка та Карпенкове.
По селу тече струмок, що пересихає із загатою.
Історія
Населений пункт був заснований останнім смілянським сотником Яковом Тараном як хутір Таранівка на р. Куриці, де малися його угіддя. На його землях проживало декілька підсусідків. Обходився Я. Таран з людьми просто, характеру був веселого, любив жарти.
Раніше село називалось Таранівка. Назва Миколаївка стала вживатись приблизно з 1825 року, коли княгиня Анастасія Василівна Кавкасідзе, яка володіла землями Миколаївки, влаштувала в церкві села новий боковий вівтар в ім'я Святителя Миколая.
За даними на 1862 рік у власницькому селі Путивльського повіту Курської губернії мешкало 1318 осіб (655 чоловіків та 663 жінки), налічувалось 169 дворових господарств, існувала православна церква[2].
Миколаївська сільська лікарня, влаштована за сприяння місцевого поміщика князя Миколи Семеновича Кавкасідзе, була відкрита 13 січня 1871 року.
Станом на 1880 рік у колишньому власницькому селі, центрі Миколаївської волості, мешкало 1304 особи, налічувалось 200 дворових господарств, існували православна церквашкола, лікарня, 2 лавки, постоялий двір, 12 вітряних млинів[3].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках, встановлено смерті не менше 23 людей[4].
Економіка
- Молочно-товарна та свино-товарна ферми, машино-тракторні майстерні.
Відомі люди
- Колот Микола Миколайович (1977—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
- Попов Павло Миколайович — український літературознавець, мистецтвознавець та фольклорист, член-кореспондент АН УРСР.
- Сидоров Олексій Олексійович (рос. Алексей Алексеевич) (1891—1978) — професор, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент АН СРСР, заслужений діяч мистецтв РРФСР, відомий радянський мистецтво- та книгознавець, агент ОДПУ-НКДБ-МДБ під псевдо «Старий».
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- рос. дореф. XX. Курская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1862 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. 1868. LXXV + 175 стор., (код 1708)
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
- Мартиролог. Буринський район. Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 15 липня 2015.
Джерела
- Історія міст та сіл України (рос.)[недоступне посилання з квітня 2019]
- Погода в селі Миколаївка
- Кожина Н. А. и др. Алексей Алексеевич Сидоров. Издательство «Наука», Москва. 1974.
- Меньшиков В. Ржев — Сталинград. Скрытый гамбит маршала Сталина. Издательство «Питер», Санкт-Петербург, 2012.
- Капітоненко О. Зародження аптечної справи в Бурині. Газета «Місто Ярославни», ч.1(33), січень-березень 2016 р.
- Сахно Ф. Історія Смілого. "Варта". Київ, 2004 р., с.276.