Миколаївський чоловічий монастир УПЦ (Карповтлаш)
Миколаївський чоловічий монастир УПЦ — православний чоловічий монастир Хустської єпархії Української православної церкви (Московського патріархату), розташований на Марморощині, неподалік села Іза в урочищі Карповтлаш Хустського району Закарпатської області. Заснований преподобним Алексієм Карпаторуським після його звільнення з ув'язнення в 1919 році.
| Миколаївський чоловічий монастир УПЦ | |
|---|---|
 | |
| 48°12′40″ пн. ш. 23°22′33″ сх. д. | |
| Тип споруди | монастир |
| Розташування |
 Україна, в урочищі Карповтлаш Хустського району Закарпатської області |
| Початок будівництва | 1919 |
| Зруйновано | 1958 |
| Відбудовано | 1991 |
| Належність | УПЦ МП |
  Миколаївський чоловічий монастир УПЦ (Карповтлаш) (Україна) | |
| |
Історія
Заснований ієромонахом Алексієм (Кабалюком) після його звільнення з ув'язнення в 1919 році.
В 1925 році в Ізі був побудований тимчасовий дерев'яний храм на честь Миколи Чудотворця.
У травні 1925 році ігумен Олексій відмовився від настоятельства і на цю посаду було обрано ігумена Матвія (Вакарова).
У 1926 році монастир був перенесений в урочище Карпутлаш за село.
У 1927 році почалося будівництво другого житлового корпусу і зимової церкви на честь Іоанна Предтечі при ньому. З ініціативи єпископа Дамаскіна (Грданічки) при монастирі були організовані пастирські курси для духовенства.
27 вересня 1936 року, в день Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, у монастирі було освячено храм на честь Успіння Божої Матері.
До 1944 року в Ізькому монастирі служили 39 осіб, але з них лише 16 були постійно в обителі, а решта опікувалися парафіями та жіночими монастирями.
У 1958 році в ході хрущовської антирелігійної кампанії монастир був закритий, а ченці переселені до Спасо-Преображенського Тереблянского чоловічого монастиря. Землі обителі передали колгоспу, а на його території розмістили туберкульозний диспансер.
У 1991 році монастирські будівлі повернули Православній церкві і почалося його відродження. 12 липня в каплиці апостолів апостолів Петра і Павла архімандритом Спиридоном (Форковцьом) була відслужена перша Літургія.
У 1992 році настоятелем монастиря був призначений архімандрит Стратонік (Легач).
У 1995—1998 роках велося будівництво церкви в честь святителя Миколи.
У 1999 році на монастирському цвинтарі були знайдені мощі засновника обителі архімандрита Алексія (Кабалюка),
а в 2001 році відбулося його прославлення у лику місцевошанованих святих як преподобного Алексія Карпаторуського.
Намісник – архімандрит Адріан (Малета).
Споруди
- Церква на честь Миколая Чудотворця
- Домова церква на честь Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього
- Каплиця святих апостолів Петра і Павла
- Церква на честь прп. Алексія Карпаторуського
- дзвіниця на честь Св. Трійці
- храм преподобного Алексія Карпаторуського
При монастирі діє музей преподобного Алексія Карпаторуського, заснований істориком Юрієм Данильцем.
Література
- Юрий Данилец, Иеромонах Пимен (Мацола) — Православные монастыри Закарпатья. Путеводитель. С.143-149.