Микола Гяуров

Мико́ла Гяуров (болг. Николай Гяуров; нар. 13 вересня 1929 2 червня 2004) — болгарський оперний співак (бас), педагог, Народний артист НРБ (1962), Герой Соціалістичної Праці (1976), двічі лауреат Димитровської премії (1959, 1966).

Микола Гяуров
Николай Гяуров
Основна інформація
Дата народження 13 вересня 1929(1929-09-13)
Місце народження Велінград, Болгарія
Дата смерті 2 червня 2004(2004-06-02) (74 роки)
Місце смерті Модена, Італія
Роки активності з 1955
Громадянство Болгарія
Професія оперний співак
Освіта Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Співацький голос бас
Жанри опера
Нагороди

Герой Соціалістичної Праці Болгаріїd

 Файли у Вікісховищі

Біографія

Народився майбутній оперний співак у маленькому містечку Велінград в гористій місцевості на півдні Болгарії.

Розпочав навчання вокалу у Софійській консерваторії у Христо Бримбарова, вдосконалював майстерність в Московскій консерваторії (педагог А. І. Батурин), котру завершив у 1955 році. Свій талант неодноразово демонстрував на міжнародних конкурсах для оперних співаків у Варшаві та Парижі. Дебютував 1955 року на великій сцені в ролі Дона Базіліо в «Севільському цирульнику» Дж.-А. Россіні, ставши незабаром солістом Софійської народної опери.

У 19561957 роках він став стажером, а у 19571958 — вже солістом Большого театру СРСР.

У подальшому співав в оперних театрах Ла Скала (Італія), Ковент-Гарден (Велика Британія), Віденській державній опері (Австрія), Метрополітен-опера (США) та інших.

Першою дружиною Миколи Гяурова була піаністка Златінка Мішакова. У шлюбі з нею народилося двоє дітей: майбутні диригент Володимир Гяуров та актриса Олена Гяурова.

Другий шлюб співака склався з італійською співачкою Мірелою Френі. Перше знайомство з нею у Миколи Гяурова відбулося ще 1961 року під час спільної гри в опері «Фауст» в Генуї. Френі грала Маргариту, а Гяуров звичну для себе роль Мефістофеля. Одружившись у 1978 році, пара оселилася у власному будинку в Модені. До кінця життя Миколи Гяурова його нова дружина підтримувала і неодноразово виступала разом з ним на сцені.

Репертуар

Виконував як комедійні, так і драматичні партії. Серед них:

Творчість

Гяуров розповідав про виконані їм партії[1]:

Мефістофель був партією, котру в якийсь момент я почав співати частіше за інших. Мені тоді здавалось, що для мене навіть зарезервовано апартаменти у Пеклі. Проте це не була улюблена партія. У мене взагалі відсутнє таке поняття. Ті партії, над якими я працюю в даний момент, мене більш за все й займають — це природно.

Творчість Миколи Гяурова здобула високу оцінку критиків та публіки.

Музиканти Великого симфонічного оркестру імені П. І. Чайковського характеризували співака разом з його другою дружиною наступним чином[2]:

Вони [Мірела Френі та Микола Гяуров] покорили всіх — і майстерним володінням голосом, і бережливим ставленням до свого «інструменту» та, як наслідок, збереженою тембровою чистотою, і дивовижним артистизмом, коли кожне заспіване слово — легкий штрих у створюваному перед зачарованою публікою образі. ... Проте найголовніше, незвичайне та незнайоме російському слухачу — неймовірна хвиля сонячної енергії та воістину божественної привабливості та простоти, що йшла від необділених світовою славою артистів…

Цей лист було опубліковано у жовтні 2002 року, після того як виступ Френі та Гяурова в Москві було зовсім незаслужено розкритиковано у російських ЗМІ. Дізнавшись про цю доволі негативну реакцію російських музичних критиків на їхній виступ, Гяуров та Френі заявили про те, що більше ніколи не будуть виступати на території Росії.

Пам'ять

У жовтні 2008 року в Болгарії вийшла пам'ятна монета в честь Миколи Гяурова.

Нагороди

Примітки

  1. Інтерв'ю: Мирела Френі та Микола Гяуров. Архів оригіналу за 8 квітня 2009. Процитовано 8 квітня 2009.
  2. Лист оркестрантів Архівовано 11 квітня 2015 у Wayback Machine., Русский Журнал, 24 Октября 2002
  3. Почетни граждани. Библиотека Родина. Процитовано 11.05.2018. (болг.)

Література

  • Абаджиев А. Николай Гяуров / А. Абаджиев. — М.: Радуга, 1984. — 112 с.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.