Чортківський повіт (ЗУНР)

Чортківський повіт ЗУНР — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі ЗУНР; пізніше — у складі Польщі та СРСР. Сучасний Чортківський район.

Чортківський повіт (ЗУНР)
Адм. центр Чортків
Країна  ЗУНР
Регіон Тарнопольське воєводство
Населення
 - повне 69 020 (1921)
 - густота (4-те місце)
Площа
 - повна

Адміністративний центр — місто Чортків, населення якого протягом деякого часу становило 6 000 мешканців.

Географія

Територія у 1921 році становила 694 км². Населення — 69 020 (1921).

Повіт розташований на півдні воєводства. Межував із повітами Тернопільського воєводства: на півночі з Теребовлянським, на північному сході — зі Скалатським, на сході Копичинецьким, на південному сході Борщівським, на півдні Заліщицьким, на заході Бучацьким.

Рельєф здебільшого рівнинний. Великий каньйон, утворений річкою Серет, перетинав повіт з півночі на південь.

Період ЗУНР

Повітовим комісаром і делегатом до УНРади був обраний адвокат д-р Остап (Євстахій) Юрчинський (УНДП), міським комісаром (бурмістром) — директор гімназії Никифор Даниш (УНДП).[1]

Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР.

Під польською окупацією

У 1920 р. включений у склад новоутвореного Тернопільського воєводства Польщі. 1 лютого 1922 р. розпорядженням Ради Міністрів земські управи Борщівського і Гусятинського повітів ліквідовано і підпорядковано до Чортківського повіту[2].

Адміністративний поділ

Чортківський повіт

15 червня 1934 р. до Чортківського повіту передані села Капустинці, Тарнавка і Звягель з Борщівського[3], село Скомороше — з Теребовлянського повіту[4] і село Милівці — з Заліщицького[5] та частина земель села Трибухівці Бучацького повіту площею 291,5499 га передана селу Слобідка Джуринська Чортківського повіту[6].

1 серпня 1934 р. здійснено об'єднання сільських гмін у великі сільські гміни — рівнозначні волостям.

Міста (Міські ґміни)

  1. м. Чортків
  2. містечко Ягільниця — понижено до сільської ґміни 01.08.1934

Сільські ґміни

Кількість:

  • 1920—1934 рр. — 42
  • 1934 р. — 47
  • 1934—1939 рр. — 10
Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Біла Біла, Стара Ягільниця, Скородинці, Черкавщина 4
2 Ґміна Білобожниця БілобожницяБілий ПотікБичківціКалинівщинаРидодубиСемаківці 6
3 Ґміна Джурин Бартошівці, ДжуринДжуринська Слобідка, Полівці-Колонія 4
4 Ґміна Колиндяни Давидківці,  ЗаліссяЗвягель (з 15.06.1934), КолиндяниСтрусівкаТарнавка (з 15.06.1934), Шманьківчики, ШманьківціШвайківціУгринь 10
5 Ґміна Косів Звиняч, КосівРомашівкаСкомороше (з 15.06.1934) 4
6 Ґміна Паушівка БазарКриволукаПалашівка, Полівці 4
7 Ґміна Свидова АнтонівМухавка, Свидова 3
8 Ґміна Улашківці Заболотівка, Капустинці (з 15.06.1934), Милівці (з 15.06.1934), РосохачСосулівка, Улашківці 6
9 Ґміна Ягільниця I Ягільниця 1
10 Ґміна Ягільниця II ДолинаНагірянкаСальнівка, Хом'яківка, Шульганівка 5

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення

За переписом населення 1931 року, в Чортківському повіті проживало 84 008 людей. Польський уряд подав спростовані сучасниками[7] цифри визнання рідною мовою:

  • українську — 40 866 осіб, що становило 48,6 %
  • польську — 36 486 осіб, що становило 43,4 %
  • Мову їдиш — 6 474 осіб, що становило 7,7 %
  • певну іншу — 182 особи, тобто 0,2 %.

У 1939 році в повіті проживало 90 140 мешканців (54 035 українців-грекокатоликів — 59,95 %, 16 395 українців-латинників — 18,19 %, 10 095 поляків — 11,2 %, 1 205 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,28 %, 8 200 євреїв — 9,1 % і 210 німців та інших національностей — 0,23 %)[8].

Див. також

  • Чортківський повіт (Австро-Угорщина

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.