Мирогоща Перша

Через село тече річка Липка, права притока Ікви.

Михайлівська церква (дер.), с. Мирогоща Перша,.jpg

Дзвіниця Михайлівської церкви (дер.), с. Мирогоща Перша,.jpg

Пам'ятник комбригу С. М. Патолічеву, с. Мирогоща Перша,.jpg

Меморіальна дошка на честь В. Поліщука, с. Мирогоща Перша,.jpg

Братська могила жертв НКВД, с. Мирогоща Перша, старе кладовище.jpg

Вперше згадується у 1545 році. Тоді Мирогоща належала до Гнівоша Яловецького[1].

У 1562 році згадується в скарзі боярина з с. Княгинина[2], а в 1583 р. до Дмитра Яловецького (Єловицького), який з Мирогощи і Волиці Липної платив від 28 димів, 20 город, 2 вальних коліс, 1 попа[3][4].

Після поділу Польщі 1793 року територія, до якої належить Птича, відійшла до Російської імперії. Містечко знаходилось у складі Дубенської волості Дубенського повіту Волинської губернії. Тоді було 56 дворів і 399 жителів, дерев'яна церква з 1787, збудована Яловицькими, початкова школа з 1865 р.

За переписом 1911 року в містечку було 1 281 жителів, серед яких було багато колоністів. В селі працювали 2-клясова школа, 5 крамниць, горілчана крамниця, ресторан, сушарня хмелю, броварня, бібліотека. До великої зем. власності належало 125 десятин. Велику власність і осередок-фільварок розкупили чехи-колоністи, які піднесли тут рільничу культуру і запровадили промислове виробництво.

В часи Першої світової війни біля Мирогощі проходила лінія фронту. З осені 1915 року перебувало під владою німецько-австрійських військ. В червні 1916 року захоплене російськими військами в ході Брусиловського прориву.

У 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань, а також підписання Польщею сепаратного Ризького мирного договору село опиняється під владою Республіки Польща.

З 1919 року село входить до складу Дубенської ґміни Дубенського повіту Волинського воєводства.

Літом 1920 року в селі відбувались бої між польськими та радянськими військами.

17 вересня 1939 року коло села дві бронемашини під командуванням старшого лейтенанта Аксьонова зупинили 4 ешелони з польськими військами, поляки здалися[5].

У вересні 1939 року, згідно із пактом Молотова-Ріббентропа, село відійшло до СРСР. 1940 Мирогоща ввійшла до складу Вербського району новоутвореної Ровенської області.

У червні 1941 було в епіцентрі однієї з найбільших танкових битв в історії — Дубно—Луцьк—Броди.

У березні 1944 року село зайняте радянськими військами.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

У селі є: аграрний коледж та середня школа.

• Кирилюк Людмила - художниця-муралістка
• Медведєв Максим Анатолійович (1983—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
• Шумовський Арсен — інженер-механік, спеціаліст у ділянці будови локомотивів і зварювання, науковець і громадський діяч.
• Шумовський Павло — громадсько-політичний діяч, інженер-агроном, біолог, член-засновник УГВР.
• Шумовський Петро — громадський діяч, лікар.
• Шумовський Юрій Федорович — український археолог, дослідник археології Судану, палеонтолог, православний священник.

• Мирогоща Друга

• Солдатюк М. С. Мирогоща // М. С. Солдатюк, Л. А. Пшенична. -Дубно, 2009. −256 с. (примітка: У виданні подається 50 джерел)
• Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.

• Погода в селі Мирогоща Перша
• Археологічні пам'ятки села Мирогоща
• Багатошарове поселення Мирогоща-ур. Зашляховці
• Mirohoszcz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 495. (пол.)
• Mirohoszcza // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 338. (пол.)