Мироненко Василь Федорович
Мироненко Василь Федорович (27 грудня 1910 (9 січня 1911), с. Оріхівка, Лубенський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 10 квітня 1964, Харків, УРСР) — український графік, професор — 1961, народний художник УРСР (1963).
| Мироненко Василь Федорович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
27 грудня 1910 (9 січня 1911) село Оріхівка, Лубенський повіт, Полтавська губернія, | |||
| Смерть | 10 квітня 1964 (53 роки) | |||
| Харків | ||||
| Країна |
 Російська імперія СРСР | |||
| Жанр | графіка, офорт | |||
| Навчання | Харківський художній інститут | |||
| Діяльність | художник | |||
| Відомі учні | Тараненко Валентин Григорович, Гнойовий Микола Іванович, Тарасенко Олександр Петрович і Гонтар Станіслав Якович | |||
| Нагороди |
 | |||
| Звання |
 Народний художник УРСР | |||
|
| ||||
Біографія
Народився у с. Оріхівці, тепер Лубенського району Полтавської області України.
По закінченні школи вступив до Харківського художнього інституту (1931). Навчався у художника-графіка В. Касіяна. Закінчив інститут 1936 року.
По закінченню інституту викладав у ньому, потім став завідувачем кафедри графіки.
1961 року обраний професором.
Після реорганізації (1963) Харківського художнього інституту у Харківський Художньо-Промисловий Інститут працював у ньому.
Брав участь у республіканських, всесоюзних і зарубіжних виставках з 1932.
Його персональні виставки відбулися у Харкові (1940,1944,1954,1975), Москві (1946), Сумах (1953), Києві (1958).
Творче життя Василя Мироненка було пов'язане з Харковом і Харківським художнім інститутом. Він був одним з найкращих офортистів УРСР. Завдяки його творчості та педагогічній діяльності довгий час Харків у світі образотворчого мистецтва представляла саме графіка.
Головною темою творчості художника були усі різновиди пейзажу: сільський, міський, індустріальний. Найкращі роботи майстра присвячені природі України, часу індустріалізації, повоєнного відродження України.
Ним створені серії офортів «Українські пейзажі» (1936—1941), «Донбас» (1947—1950), «Нова Каховка» (1952—1953), «Приазов'я» (1954—1956), «Індустріально-колгоспна України» (1958—1960), «Мальовнича Україна» (1960). Як майстер міського пейзажу, окрім пейзажів скверів і площ Харкова, художник створив офорти, присвячені містам Болгарії та Польщі, гравюри італійських міст.
Роботи В. Мироненка зберігаються у Національному художньому музеї України, Харківському художньому музеї, в інших музеях України та приватних колекціях.
Література
- Народний художник УРСР Василь Федорович Мироненко: кат. вист. — Х., 1975. — 43 с. : ілюстр. — (Харк. орг. Спілки художників України, Харк. худож. музей).
- Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т./ Редкол.:…А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін. — 2-ге вид. — К.: Голов. ред. УРЕ. 1987 — Т. 2. Каліграфія — Португальці. 736 с. — С. 396.
Примітки
Посилання
- Мироненко Василь Федорович // ЕСУ
- Мироненко Василь Федорович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 215-216.
- Художники Харківщини. Мироненко Василь Федорович
- Фонд Олександра Фельдмана