Гнойовий Микола Іванович
Микола Іванович Гнойови́й (нар. 22 квітня 1915, Кобелячок — пом. 12 листопада 1995, Харків) — український графік; член Харківської організації Спілки художників України з 1948 року[1].
| Гнойовий Микола Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
22 квітня 1915 Кобелячок, Кобелячківська волость, Кременчуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть | 12 листопада 1995 (80 років) | |||
| Харків, Україна | ||||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Навчання | Харківський художній інститут | |||
| Діяльність | художник, педагог | |||
| Вчитель | Кокель Олексій Опанасович, Мироненко Василь Федорович і Дайц Йосип Абрамович | |||
| Відомі учні | Базиль Микола Петрович і Добровольський Віталій Дмитрович | |||
| Працівник | Харківське державне художнє училище і Харківська державна академія дизайну та мистецтв | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| Нагороди |
  | |||
|
| ||||
Біографія
Народився 22 квітня 1915 року в селі Кобелячку (тепер Кременчуцький район Полтавської області, Україна). Впродовж 1932—1938 років навчався у Харківському художньому технікумі. Впродовж 1938—1941 років та у 1945—1947 роках навчався у Харківському художньому інституті (викладачі Олексій Кокель, Василь Мироненко, Йосип Дайц)[1]. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985), медаллю «За бойові заслуги» (26 вересня 1944)[2].
Впродовж 1946—1973 років викладав у Харківському державному художньому училищі та Харківському художньо-промисловому інституті[1]. Жив у Харкові в будинку на вулиці Дарвіна № 37, квартира 3. Помер у Харкові 12 листопада 1995 року.
Творчість
Працював у галузі станкової і книжкової графіки. Серед робіт:
- серія «Спогади» (1947 – «Фронтова весна», «На нову позицію»);
- «В поле» (1959);
- «Озимина» (1960; папір, монотипія);
- «Оранка» (1960);
- «На пташнику» (1960);
- ілюстрації
- до роману Миколи Трублаїні «Глибинний шлях» (1947);
- до повістей Олеся Донченка:
- «Школа над морем» (1948);
- «Лісничиха» (1948);
- «Заповітне слово» (1949);
- збірки Хани Левіної «Моїм друзям» (1949).
Брав участь у виставках у Харкові (від 1939), Києві (від 1948), Одесі (1953), Москві (1948–1957), Тбілісі (1949), Вільнюсі (1951), Астрахані (1953–1954), Варшаві (1955), Брюсселі (1958). Персональна виставка відбулася у Варшаві у 1956 році.
Роботи художника зберігаються в Національному художньому музеї України в Києві, Дніпровському, Полтавському і Харківському художніх музеях, Національному музеї у Львові.
Примітки
Література
- Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — С. 101.;
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 58.
;
- Ханко В. М. Гнойовий Микола Іванович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.