Мирослав Жулавський

Мирослав Жулавський (пол. Mirosław Żuławski, 16 січня 1913(19130116), Нисько — 17 лютого 1995, Варшава) — польський письменник, прозаїк, дипломат і сценарист, батько режисера Анджея Жулавського.

Мирослав Жулавський
Mirosław Żuławski
Народився 16 січня 1913(1913-01-16)
Нисько, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Помер 17 лютого 1995(1995-02-17) (82 роки)
Варшава, Польща[1]
Громадянство  Польща
Діяльність письменник, прозаїк, дипломат і сценарист
Alma mater Львівський університет
Знання мов французька
Партія Польська об'єднана робітнича партія
Рід Q63532193?
Батько Славомир Жулавський
Мати Марія Вишневська
Діти Анджей Жулавський
Нагороди
Орден «Хрест Грюнвальда» 3 ступеня
Офіцер ордена Почесного легіону
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест)
IMDb ID 0958560

Життєпис

Мирослав Жулавський народився 16 січня 1913(19130116) у місті Нисько.

Здобув юридичну і дипломатичну освіту у Львівському університеті Яна Казимира.

Кар'єру поета розпочав в 1934 році, друкуючись в щомісячнику «Сигнали».

Під час Другої світової війни він був вояком Союзу збройної боротьби, а згодом Армії Крайової. В останній Жулавський працював у культурному підпіллі, а також писав інформаційні бюлетені. Певний час під час німецької окупації Львова працював в Інституті висипного тифу і вірусології професора Рудольфа Вайгля.[2]

1944—1945 років був військовим кореспондентом.

Після війни став помічником головного редактора газети Rzeczpospolita.

1945—1952 і 1957—1978 років Мирослав Жулавський був на дипломатичній роботі як постійний представник Польщі в ЮНЕСКО у Парижі. Також був послом Польської Народної Республіки (ПНР) в Сенегалі і Малі. Був редактором тижневика Przegląd Kulturalny з 1952 до 1957.

1990-х років Мирослав Жулавський публікував фейлетони в Twój Styl.

Помер 17 лютого 1995 у Варшаві.

Твори
  • Остання Європа, оповідання, 1947
  • Три мініатюри, 1947
  • Червона ріка, роман, 1953[3]
  • Портрет ворога, 1954
  • Атлантична повість, 1954[4]
  • Тріски бамбука, 1956
  • Зіркова собака, 1965
  • Оповіді моєї дружини, 1970
  • Писане вночі, фейлетони, 1973 (розширене видання 1976 року)
  • Сімейний альбом, 1997
  • Втеча до Африки, спогади, 1983—1989

Кіносценарії
  • Автобус відправляється о 6.20, консультант сценариста, 1954
  • Історія Атлантики, на його власних спогадах, 1955
  • Пісня торжествуючої любові (за Тургенєвим), 1967
  • Павончелло, 1967
  • Третя частина ночі, 1971

Цитати
  • «Людям здається, що вони кращі, коли їм краще» — Мирослав Жулавський.[5]

Примітки
  1. Freebase Data Dumps — Google.
  2. Михайло Андрейчин, Василь Копча, Вальдемар Гальота, Малгожата Павловська. Талант і доля львівського мікробіолога, творця висипнотифозної вакцини Рудольфа Стефана Вейля
  3. Жулавський, Мирослав. Червона ріка: роман / М. Жулавський. — К.: Радянський письменник, 1956. — 246 с.
  4. Мирослав Жулавский «Атлантическая повесть»(рос.)
  5. Pisane nocą / Mirosław Żuławski. — Czytelnik, 1976 — P. 53(пол.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.