Митрофан (Бутинський)

Митрофан (світське ім’я Бутинський Володимир Ярославович; нар. 17 червня 1978, Накваша, Бродівський район, Львівська область) — архієрей Православної церкви України (до 15 грудня 2018 року Української Православної Церкви Київського Патріархату), єпископ Харківський і Богодухівський.

Митрофан

єпископ Митрофан (Бутинський)
Єпископ Харківський і Богодухівський
з 25 серпня 2013
Обрання: 27 липня 2013
Церква: УПЦ КППЦУ
Попередник: Лаврентій (Мигович)
 
Ім'я при народженні: Володимир Ярославович Бутинський
Народження: 17 червня 1978(1978-06-17) (43 роки)
Накваша, Бродівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Священство: 23 липня 2006
Чернецтво: 14 червня 2007
Єп. хіротонія: 25 серпня 2013
Хто висвятив у єпископа Філарет (Денисенко), Епіфаній (Думенко), Іоасаф (Шибаєв), Іларіон (Процик), Євстратій (Зоря), Лаврентій (Мигович), Агапіт (Гуменюк)

 Митрофан у Вікісховищі

Життєпис

У 1985—1995 роках навчався у Наквашанській середній школі.

У 1996 році вступив на перший курс Львівської духовної семінарії, яку закінчив у 2000 році.

Протягом 2003—2008 років навчався у Чернівецькому Національному університеті ім. Ю. Федьковича на філософсько-теологічному факультеті за спеціальністю «Релігієзнавство».

23 липня 2006 року митрополитом УАПЦ Мефодієм (Кудряковим) був рукоположений у сан диякона,

1 жовтня 2006 року у сан священика.

Зарахований у клір Тернопільської єпархії та призначений священиком кафедрального собору Різдва Христового м. Тернополя.

З 29 жовтня 2006 року переведений у клір Київської єпархії та призначений штатним священиком Свято-Андріївського кафедрального собору м. Києва.

1 березня 2007 року із благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, священноархімандрита Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря, був зачислений насельником цього монастиря.

14 червня 2007 року з благословення Святійшого Патріарха Філарета, високопреосвященним Димитрієм, архієпископом Переяслав-Хмельницьким, (нині митрополит Львівський і Сокальський) намісником монастиря, пострижений в чернечий чин з іменем Митрофан на честь святителя Митрофана, патріарха Константинопольського (день пам'яті 17 червня).

6 травня 2008 року за Божественою літургією, у Свято-Георгіївському соборі Видубицького монастиря, Святійшим Патріархом Філаретом був нагороджений наперсним хрестом.

8 травня 2008 року, згідно указу Святійшого Патріарха Філарета, призначений благочинним Свято-Михайлівського Видубицького монастиря м. Києва.

6 травня 2009 року за Божественою літургією, у Свято-Георгіївському соборі Видубицького монастиря, Святійшим Патріархом Філаретом був возведенний в сан ігумена.

Восени 2009 року став слухачем другої вищої освіти, юридичного інституту НАУ, який закінчив у 2012 році, отримавши диплом «Юриста». 10 червня 2010 році закінчив Київську Православну Богословську Академію та отримав диплом Магістра Богослів'я. 1 вересня 2011 року, асистент кафедри теорії та історії держави і права юридичного інституту НАУ. 19 вересня 2011 році, Святійшим Патріархом Філаретом нагороджений правом носіння палиці.

1 червня 2012 року, з благословення Святійшого Патріарха Філарета, указом архієпископа Рівненського і Острозького Іларіона, призначений намісником Свято-Георгіївського чоловічого монастиря (на Козацьких могилах), с. Пляшева, Рівненської єпархії.

8 липня 2012 року, з благословення Святійшого Патріарха Філарета, архієпископом Іларіоном нагороджений хрестом з прикрасами.

30 березня 2013 року, з благословення Святійшого Патріарха Філарета, возведенний в сан архимандрита.

20 травня 2013 року, указом архиєпископа Іларіона, призначений особистим секретарем архієпископа Рівненського та Острозького.

Єпископське служіння

27 липня 2013 р. Священним Синодом Української Православної Церкви Київського Патріархату (Журнал засідання № 31) обраний на єпископа Харківського і Богодухівського.

25 серпня 2013 р. у Володимирському патріаршому кафедральному соборі відбулася архієрейська хіротонія архімандрита Митрофана на єпископа Харківського і Богодухівського. Хіротонію очолив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Предстоятелю співслужили митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній, митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф, архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій, єпископ Васильківський Лаврентій та єпископ Вишгородський Агапіт.[1]

15 грудня 2018 року разом із усіма іншими архієреями УПЦ КП взяв участь у Об'єднавчому соборі в храмі Святої Софії.

Благословення від очільника Харківської єпархії ПЦУ Єпископа Митрофана курсантів І курсу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, під час складання Військової присяги. 2018 рік

3 листопада 2020 року після сорок днів із дня загибелі екіпажу та курсантів літака Ан-26Ш із бортовим номером «76», на місці катастрофи та у храмі святого рівноапостольного князя Володимира Великого на території Меморіального комплексу «Слобожанський» було звершено заупокійні богослужіння, які очолив єпископ Митрофан у співслужінні військових капеланів Харківської єпархії ПЦУ.[2]

Нагороди

Церквоні

  • Орден Юрія Переможця (02.10.2012 р.) (УПЦ КП)
  • Ордена Христа Спасителя (16.06.2013 р.) (УПЦ КП)

Джерело

Примітки

  1. Відбулася архієрейська хіротонія. http://vidomosti.kiev.ua/. Києвські єпархіальні відомості. 25 серпня 2013. Архів оригіналу за 9 березня 2020. Процитовано 9 березня 2020.
  2. Сорок днів з часу загибелі екіпажу військового літака Ан-26 в Чугуєві. PCU (укр.). 5 листопада 2020. Процитовано 6 листопада 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.