Михайлівка-Рубежівка

Михайлівка-Рубежівка — село в Україні, в Бучанському районі Київської області. Населення становить 3430 осіб[2].

село Михайлівка-Рубежівка
Герб
Країна  Україна
Область Київська область
Район/міськрада Бучанський
Рада Ірпінська міська громада
Облікова картка Михайлівка-Рубежівка 
Основні дані
Засноване 1600
Населення 3430
Площа 3,5 км²
Густота населення 980 осіб/км²
Поштовий індекс 08110
Телефонний код +380 4597
Географічні дані
Географічні координати 50°30′01″ пн. ш. 30°08′45″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 135 м
Водойми р. Мислин, Буча
Відстань до
обласного центру		 16 км
Відстань до
районного центру		 16 км
Місцева влада
Адреса ради 08110, Київська обл., Бучанський р-н, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Шкільна, 1
Сільський голова Помазан Андрій Сергійович[1]
Карта
Михайлівка-Рубежівка
Михайлівка-Рубежівка
Мапа

 Михайлівка-Рубежівка у Вікісховищі

Загальні відомості

Через село протікають річки Мислин і Буча. На захід від села розташований заказник — Жуків Хутір.

Село розташоване за 16 км на захід від Києва. Утворилося в результаті злиття сіл Михайлівка та Рубежівка. Має сільську раду.

В селі знаходиться збудована в 1903[3] дерев'яна церква Архістратига Михаїла зі дзвіницею над бабинцем. Перша церква на цьому місці згоріла у 1835 році після удару блискавки. 1855 року поставили новий храм, який у 1899—1900 роках розібрали та продали селу Нова Гребля. Ці кошти пішли на будівництво чергової церкви, яка збереглася до наших днів, хоча й не повністю. Більшовики знесли бані та влаштували в будівлі центр агітації богоборців. Зараз храм прикрашають чотири нові невеликі бані[4].

У 20-х роках XX століття церкву закривають більшовики. Вона перетворюється на зерносховище. Під час окупації села німцями на короткий час церкву знову відкривають. Потім у цьому приміщенні був клуб. Знову церква відкрилася лише у 1989 році. З 1989 року її настоятель протоієрей Сергій Стасенко. В 1992 році його заміняють на протоієрея Олександра Бондаренко. А з 1993 до 2010 рр. храм відбудовується працею настоятеля протоієрея Діонісія Ноздрачова. З 2010 року настоятель — о. Петро Чопик.

  • Освячення храму. Настоятель прот.Діонісій Ноздрачов. Благословення Митрополита.
  • Михайлівка-Рубежівка. Церква Архангела Михаїла взимку.
  • Михайлівська церква (дер.), село Михайлівка-Рубежівка

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Михаїла с. Рубежівка Гостомельської волості Київського пов. Київської губ. зберігаються у ЦДІАК України[5].

Історія

В давні часи частина нинішньої Михайлівки-Рубежівки, що розташована на лівому березі річки Мислін була самостійним селом, яке мало назву Михайлівка. Кілька хат на правому березі річки Бучі називали Забучею. Нині вона відокремилася від Михайлівки-Рубежівки в окреме село під назвою Забуччя.

Братська могила воїнів і пам'ятник воїнам-односельцям (М.-Рубежівка)

До XVII століття та частина нинішньої Михайлівки-Рубежівки, яка тоді була окремим селом під назвою Рубежівка або Грубежівка, як її ще називали, належала Києво-Печерській лаврі. Протягом 1622-27 в одному із скитів Києво-Печерської Лаври, який знаходився на території сучасного села Михайлівка-Рубежівка перебував на послуху Петро Могила[6]. Він згадує про Рубежівку 1629 року в своїх власноручних записках, що зберігаються в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського в Києві, і які опубліковано в щомісячнику «Кіевская старина» за 1882 рік. Це перша письмова згадка про Рубежівку в історичних джерелах, тому 1629 рік прийнято вважати за офіційну дату заснування села (хоча вже тоді його вважали стародавнім)[7].

Михайлівсько-Рубежівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.

«Рубежівка подарована Імператрицею Катериною ІІ Сакену, котрий половину її — Михайлівку та Забуччя продав у 1815 році Іоакіму Рущицю, а іншу у 1820 році Кандибі. Зі смертю Іоакіма Рущиця, частина її дісталась сину Цеславу та дочці Кароліні — неповнолітнім під опікою брата Степана Рущиця. Кароліна, яка у 1831 р. вийшла заміж за Іосифа Францовича Перро, померла у 1841 році. Рущиці частину свою Рубежівки, обтяжену приватними боргами продали Пашковському, а цей у 1850 році Синельникову. Частиною, що придбана Кандибою, донині (1864 рік) володіють його онуки та дочки. У цій частині нараховується 2480 десятин землі, при 241 ревізських душах чоловічої статі. Друга частина майже дорівнює першій»[8].

Культура
Пам'ятни Петру Могилі в с. Михайлівка-Рубежівка. Автори: Олесь Сидорук і Крилов Борис.

22 листопада 2008 року в Михайлівці-Рубежівці встановлено пам'ятник митрополиту Петру Могилі. Автори пам'ятника Олесь Сидорук і Крилов Борис.

21 листопада 2009 на сільському цвинтарі відкрито пам'ятник присвячений пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років.

Постаті

Виноски
  1. Обрані на посаду сільського голови у Київській області за результатами чергових місцевих виборів 25.10.2015 р. Архів оригіналу за 07.01.2016. Процитовано 10.01.2016.
  2. Облікова картка на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з липня 2019]
  3. Можна зустріти дату 1905, однак "Памятная книжка Киевской епархии на 1913 год" датує храм саме 1903 роком.
  4. Дванадцять маршрутів Київщиною. — К.: Грані-Т, 2008. Автори: Роман Маленков та Олег Година.
  5. Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). https://cdiak.archives.gov.ua (ukr). Процитовано 03-09-2021.
  6. В'ячеслав Брюховецький. Критична грань буття України. Архів оригіналу за 27 травня 2011. Процитовано 30 січня 2011.
  7. Голос громад Київщини № 36�37 (106�107) 3 грудня 2010
  8. Похилевич, Лаврентій Іванович (1864). Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи [Перекази про населені місцевості Київської губернії статистичні, історичні та церковні нотатки про всі хутори, села, городки та міста, що знаходяться в межах губернії. вид. Києво-Печерської лаври] (ukr). Київ: Типографія Києво-Печерської Лаври. с. 10–95.
  9. Відкрито меморіальну дошку загиблому герою в АТО Моргуну-Білявському Олександру Миколайовичу

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.