Михайлівська Борщагівка

Миха́йлівська Борщагі́вка — історична місцевість міста Києва. Відомо що, між 1108 і 1113 рр. була подарована Михайлівскому Золотоверхому монастирю її титарем — київським князем Святополком-Михайлом (онуком Ярослава Мудрого).

Михайлівська Борщагівка
Де ля Фліз. Михайлівська Борщагівка (1854)
Загальна інформація
50°24′26″ пн. ш. 30°24′54″ сх. д.
Країна	Україна
Адмінодиниця	Київ
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap	↑421866 ·R (Київ)
Карта
Михайлівська Борщагівка Михайлівська Борщагівка (Київ)

Михайлівська Борщагівка поділялася на 5 невеличких місцевостей: Верби (нинішні вулиці Бірюзова та Стратонавтів), Долина (центральна частина сел — район перетину вулиці Трублаїні та 9 Травня), Чевалаки (кінцева частина вулиці Трублаїні), Макаюди (вулиця Якова Качури) та Гайок (кінцець вул. Трублаїні, район будинків № 34-48 по вулиці Симиренка) разом з Михайлівським кладовищем.

В Михайлівській Борщагівці протікає невеличка річечка, яка названа офіційно Борщагівкою, але має також кілька інших назв — Желянь, Жилка, Нивка. Вона бере початок від Голосіївських озер, протікає через Теремки-2, Жуляни, під залізницею, йде паралельно вулиці Якова Качури. В 1980, році при забудові Південної Борщагівки її пустили під землю. Далі русло проходить через Софіївську та Петропавлівську Борщагівку, Катеринівку та закінчується впадаючи в Ірпінь.

У 1686 р. Михайлівську Борщагівку згадано як пусте селище. На початку 18 ст. починається нове залюднення села. Від двох хат на початку століття до 26- у 1723 р. З часом дворів меншає(1756 р. — 14,1766 р.- 9), але джерела не розкривають причин цього. У 1766 р. в селі мешкало 65 жителів, які займалися переважно хліборобством, утримували багато худоби — 219 голів.