Теремки

Теремки́ — історична місцевість, житловий масив міста Києва.

Теремки
Київ
Теремки

будинки на Одеській площі
Загальна інформація
50°22′ пн. ш. 30°27′ сх. д.
Країна  Україна
Район Голосіївський
Адмінодиниця Київ
Населення 58 тис. (2012)
Поштовий індекс 03197
Транспорт
Метрополітен  «Іподром», «Теремки»
Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap ↑421866 ·R (Київ)
Карта
Теремки
Теремки (Київ)
 Теремки у Вікісховищі

Розташовані на південно-західній околиці Києва — між Голосієвом, Феофанією і Жулянами. Поділяються на: житловий масив Теремки-І (вздовж проспекту Академіка Глушкова — до Кібернетичного центру і вулиці Академіка Заболотного); житловий масив Теремки-ІІ (між Кільцевою дорогою, Жулянами і ставами на витоках р. Борщагівки поблизу вулиці Академіка Костичева, а також територією студентського містечка Київського національного університету імені Тараса Шевченка); приватну забудову (Чабанівська вулиця — за Кібернетичним центром), де збереглися будинки кінця XIX — початку XX століття.

Географія

Розташування й гідрографія

Теремки розташовані на південній околиці Києва. Територія належить до водозбірного басейну р. Борщагівка.

Клімат

Клімат помірно-континентальний. Середня максимальна температура повітря найбільш жаркого місяця (липня) — 24,5°С. Середня мінімальна температура повітря найбільш холодного місяця (січня) — мінус 8,2 °С.

 
Клімат Теремків
Температура
Місяць Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середня температура,  °C -5,6 -4,2 0,7 8,7 15,2 18,2 19,3 18,6 13,9 8,1 2,1 -2,3 7,7
Джерело: „Внесення змін до детального плану території району Теремки-III у Голосіївському районі м. Києва“, 2017

Історія

Назва, ймовірно, походить від характеру давньої забудови — невеличких будиночків-теремків. Перша згадка — Іпатіївський літопис 1198 року як урочище Теремец під Києвом у розділі за 1150 рік. Місцевий ґрунт — один з найкращих на всій Київщині. Без жодного сумніву, земля тут оброблялася споконвічно.

В документах XVII–XX століть Теремки згадуються як власність Київських митрополитів. В господарських книгах є детальні описи конопляної плантації та господарства.

Протягом середньовіччя володіння Теремками змінювалось поміж Софійським монастирем та лаврою. Поміж цими установами була справжня судова війна за землі Київщини включно з Теремками.

Судовий спір 1771 року за землі Хотівської волості включно з фольварком Теремками

Століттями тут висаджували коноплю та виготовляли конопляну олію. Бізнес цей був доволі прибутковий.

В 1860 році Лаврентій Похилевич у своїх документах зазначив наступні дані про хутір Теремки: 17 хат, 126 душ штатних служителів будинку митрополита.

З 1867 — у власності київської міської влади, Теремки мали також назву Софійська Дача.

Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України у Кібцентрі, споруджений у 1974 році, Теремки-І

В післявоєнні роки тут був побудований надсучасний Інститут Кібернетики. Подальша забудівля передбачала заселення мікрорайону співробітниками цього інституту. Ще за часів академіка Глушкова передбачалось будівництво гілки метро. Однак ці плани не були реалізовані через складні геодезичні умови для подальшого будівництва тунелю після кінцевої зупинки Либідської. Тільки в XXI столітті метро нарешті було побудоване.

Навколо Інституту Кібернетики почали будуватися великі житлові масиви. Житловий масив Теремки-І вздовж Теремківської вулиці (Кібцентр) збудований протягом 1975 — 1990; вздовж проспекту Академіка Глушкова у 1984 — 1990. Масив Теремки-II збудований у 1979 — 1981 роках.

З початку 2000-х будується мікрорайон Ліко-Град поруч з житловим масивом Теремки ІІ. З 2004 року йде планування та будівництво нового мікрорайону Теремки-ІІІ площею 272 га, який буде обмежений з південного сходу проспектом Академіка Глушкова; з північного сходу — вул. Кільцева дорога і межує з Києво-Святошинським р-ном[1][2].

Будинок митрополита

Заміська резиденція митрополита була побудована митрополитом Євгенієм для літнього перебування. В будинку була домова церква в ім'я Святого Духа, поруч сади, пасіка на 200 вуликів та відмінне господарство. За описом будинку митрополита в 1860 році тут було 36 волів, 12 корів, 12 коней та велика кількість господарського устаткування.

Історична галерея
  • підпис = Мапа Теремків 1873 року
  • Пошук біглих селян на хуторі Теремки в 1762 році
  • Пошук біглих селян на хуторі Теремки в 1762 році
  • Опис Теремків у книзі: Лаврентий Похилевич "Сказание о населенных местностях Киевской губернии", 1864.
  • Клірова відомість Жилянської церкви 1829 року із зазначенням хутору Теремки

Забудова

Масив Теремки-І відрізняє безперервність житлової структури, оригінальність, неповторність і своєрідність об'ємно-просторової композиції, єдиний архітектурний ансамбль забудови та каскадний принцип формування різноповерхової структури. Це забезпечується усього двома, проте величезними будинками. Найбільший з них (вул. Академіка Заболотного, 2–122) збудований у 1987—1990 роках, це найдовший будинок Києва і складається з 61 секції (№ 2—122)[3].

найдовші будинки Києва
Центральний іподром України, праворуч — стайні іподрому (на масиві Теремки-ІІ), на задньому плані — житловий масив Теремки-І, (фото 2016 р.)

На Теремках розташовані Київський іподром, збудований у 1969 р., Льодовий стадіон, збудований у 1975 р., а також поруч з місцевістю розташований Національний Експоцентр України (колишня ВДНГ — виставка досягнень народного господарства, збудована 1958 р.).

Тут є також 2 станції Київського метрополітену: «Іподром» та «Теремки».

До житлового масиву Теремки-І примикає невеликий ліс, який має назву «урочище Теремки» (тягнеться в сторону с. Новосілки), що був посаджений ще за ініціативою митрополита Петра Могили.

Церкви

Біля ставків у витоках р. Борщагівки (Теремки-II) в невеличкому парку збудовані дві церкви: Церква святих мучеників Бориса та Гліба (вул. Маршала Якубовського, 2) та Свято-Преображенський собор, обидва належать ПЦУ. Останній збудований у 2005–2007 як другий, більш просторий, храм комплексу храму Бориса та Гліба. Чудовий внутрішній вівтар був намальований отцем Юрієм Бойко. З 2007 до 2010 собор належав УАПЦ, однак у 2010 році після приходу до влади Януковича, Ігор Лисов (підприємець, за кошти якого будувався собор) вступив до Партії регіонів і в одну мить передав щойно збудований храм до Московського патріархату, що викликало велике обурення серед суспільства. З 15 грудня 2018 року належить до Православної церкви України.

Також поряд на території поліклініки №2 існує храм святителя Савви Сербського (вул. Маршала Якубовського, 6).

У мікрорайоні Теремки-І існує православна церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (проспект Академіка Глушкова, 17а) та храм євангельських християн баптистів (проспект Академіка Глушкова, 43а).

Між мікрорайонами Теремки-І та Теремки-II також є православна церква Різдва Пресвятої Богородиці (проспект Академіка Глушкова, 11а).

  • Черга до церкви Бориса та Гліба на Пасху 2016 праворуч і Свято-Преображенський собор ліворуч
  • церква Різдва Пресвятої Богородиці

Торгові та розважальні центри
ТРЦ «Магелан»

Примітки
  1. інформація про масив Теремки-ІІІ з форуму LikoLife. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 15 червня 2016.
  2. Детальний план території району Теремки ІІІ новий
  3. Найдовший будинок у Києві (Wikimapia)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.