Могилівська округа
Могилівська округа — історична адміністративно-територіальна одиниця Української СРР, що існувала з квітня 1923 по червень 1930 року. Адміністративний центр — місто Могилів-Подільський.
За даними перепису 1926 року округа мала 5658 км² площі, чисельність населення становила 248321 особу, доля міського населення — 8,3%.
Історія
Утворена 1923 року в складі Подільської губернії.
На момент створення до складу округи входили 15 районів:
- Бабчинецький — Бабчинці
- Барський — Бар
- Джуринський — Джурин
- Копайгородський — Копайгород
- Лучинецький — Лучинець
- Могилівський — Могилів-Подільський
- Мурафський — Мурафа
- Мурованокуриловецький — Муровані Курилівці
- Озаринецький — Озаринці
- Станіславчицький — Станіславчик
- Чернівецький — Чернівці
- Шаргородський — Шаргород
- Ялтушківський — Ялтушків
- Ямпільський — Ямпіль
- Яришівський — Яришів
3 червня 1925 року:[1]
- На території Могилівської округи утворений новий Ярузький район з центром у м. Яруга в складі:
- сіл: Бандишівки, Оленівки, Івонівки, Суботовки, Яруги, Дорошівки, Петрашівки і Михайлівки Могилівського району;
- території розформовуваного Бабчинецького району за винятком сіл: Борівка, Моївка, Пилипи-Борівські, Ельжбитівка, Феліціянівка і Коси;
- сіл: Репляшинці, Тростянця, Гонорівки, Валібуші і Миронівки Ямпільського району.
- села Борівка, Моївка, Пилипи-Борівські, Ельжбитівка і Феліціянівка розформовуваного Бабчинецького району ввійшли до складу Чернівецького району.
- село Коси розформовуваного Бабчинецького району ввійшло до складу Могилівського району.
- Озаринецький район розформований:
- села Вендичани, Кричанівка і Сліди ввійшли до складу Лучинецького району;
- села Борщівці, Озаринці, Конева, Садова, Костуліне, Сказинці і Воєводчинці ввійшли до складу Могилівського району;
- села Ломозів, Н.-Ольчадаїв, М.-Кукавка, В.-Кукавка, Серебринці і Ізраїлівка ввійшли до складу Яришівського району.
- Велико-Костницький район Тульчинської округи розформований:
- села Трибусівка, Трибусівська Слобідка, Казенна і Грабарівка ввійшли до складу Піщанського району Тульчинської округи;
- решта розформовуваного Велико-Костницького району за винятком сел, що відійшли до АМСРР, ввійшли до складу Ямпільського району.
У червні 1925 року губернії в Україні було скасовано, й округа перейшла у пряме підпорядкування Українській СРР.
За даними на 1 січня 1926 року округа ділилась на 14 районів[2]: Бабчинецький, Барський, Джуринецький, Копай-Городський, Лучинецький, Могилівський, Мурафський, Мурованокуриловецький, Станіславчинський, Чернівецький, Шаргородський, Ялтушківський, Ямпільський та Яришівський.
1 липня 1930 року Могилівська округа розформована з приєднанням території до Вінницької округи.[3]
4 травня 1935 у складі Вінницької області була утворена Могилів-Подільська округа – адміністративно-територіальна одиниця у складі УРСР. Центр – м. Могилів-Подільський. Налічувала 5 районів, 1 місто, 1 селище міського типу, 167 сільрад. Ліквідована 22 вересня 1937 у зв'язку з утворенням Кам'янець-Подільської області (див. Хмельницька область)[4].
Національний склад
Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[5]
населення | українці | євреї | поляки | росіяни | інші | |
---|---|---|---|---|---|---|
м. Могилів | 22 993 | 49,7 | 41,8 | 1,4 | 5,8 | 1,2 |
Бабчинецький район | 33 432 | 90,4 | 3,0 | 1,6 | 4,7 | 0,3 |
Барський район | 43 698 | 79,7 | 12,6 | 5,7 | 1,5 | 0,5 |
Джуринський район | 26 757 | 93,3 | 6,1 | 0,2 | 0,2 | 0,3 |
Копайгородський район | 31 298 | 87,0 | 9,5 | 3,0 | 0,2 | 0,3 |
Лучинецький район | 37 564 | 93,8 | 3,2 | 2,3 | 0,4 | 0,3 |
Могилівський район | 37 828 | 95,5 | 3,8 | 0,1 | 0,4 | 0,1 |
Мурафський район | 27 476 | 90,9 | 6,9 | 0,6 | 1,2 | 0,3 |
Муровано-Куриловецький район | 35 939 | 92,2 | 4,3 | 3,1 | 0,2 | 0,1 |
Станіславчицький район | 30 398 | 96,4 | 2,8 | 0,2 | 0,5 | 0,2 |
Чернівецький район | 34 459 | 80,1 | 5,9 | 13,6 | 0,2 | 0,1 |
Шаргородський район | 31 582 | 87,9 | 9,0 | 2,6 | 0,3 | 0,2 |
Ялтушківський район | 32 962 | 93,3 | 5,2 | 0,8 | 0,4 | 0,2 |
Ямпільський район | 64 549 | 91,5 | 6,6 | 0,6 | 0,7 | 0,5 |
Яришівський район | 31 101 | 95,7 | 3,0 | 0,5 | 0,4 | 0,3 |
Могилівська округа | 522 036 | 88,6 | 7,6 | 2,5 | 1,1 | 0,3 |
Мовний склад
Рідна мова населення Могилівської округи за переписом 1926 року[5]
населення | українська | єврейська | російська | польська | інша | |
---|---|---|---|---|---|---|
м. Могилів | 22 993 | 46,8 | 37,7 | 12,8 | 1,7 | 1,0 |
Бабчинецький район | 33 432 | 90,4 | 2,9 | 4,9 | 0,8 | 1,0 |
Барський район | 43 698 | 82,6 | 11,7 | 2,8 | 2,6 | 0,3 |
Джуринський район | 26 757 | 93,2 | 5,8 | 0,5 | 0,1 | 0,4 |
Копайгородський район | 31 298 | 88,9 | 9,5 | 0,2 | 1,1 | 0,2 |
Лучинецький район | 37 564 | 95,3 | 2,9 | 0,8 | 0,8 | 0,2 |
Могилівський район | 37 828 | 95,4 | 3,8 | 0,5 | 0,1 | 0,3 |
Мурафський район | 27 476 | 90,5 | 6,7 | 1,9 | 0,7 | 0,2 |
Муровано-Куриловецький район | 35 939 | 94,5 | 4,3 | 0,3 | 0,8 | 0,2 |
Станіславчицький район | 30 398 | 96,1 | 2,6 | 0,6 | 0,3 | 0,4 |
Чернівецький район | 34 459 | 91,8 | 5,9 | 0,3 | 1,8 | 0,2 |
Шаргородський район | 31 582 | 89,5 | 8,9 | 0,5 | 0,7 | 0,3 |
Ялтушківський район | 32 962 | 93,6 | 5,0 | 0,8 | 0,5 | 0,2 |
Ямпільський район | 64 549 | 91,2 | 6,4 | 0,8 | 0,4 | 1,2 |
Яришівський район | 31 101 | 95,9 | 3,0 | 0,5 | 0,4 | 0,2 |
Могилівська округа | 522 036 | 89,9 | 7,2 | 1,6 | 0,9 | 0,5 |
Примітки
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 29-30 (238) від 3 червня 1925 «Про скасування Гайсинської округи на Поділлі й зміни адміністраційно-територіяльного поділу Поділля і Київщини»
- Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 14 (141) від 13 червня 1930 «Про реорганізацію округ УСРР»
- Верменич Я.В. Могилів-Подільська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
Джерела
- Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)
- Дані всесоюзного перепису населення 1926 року на сайті Демоскоп (рос.)