Яришів

Я́ришів — село в Україні, у Яришівській сільській громаді Могилів-Подільського району Вінницької області. Адміністративний центр громади. Населення становить 1613 осіб.

село Яришів
Церква Успіння 1768 – 1772 рр. у с. Яришів
Церква Успіння 1768 – 1772 рр. у с. Яришів
Країна  Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Могилів-Подільський район
Рада Яришівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA05080130010068291
Основні дані
Населення 1613
Площа 7,3 км²
Густота населення 220,96 осіб/км²
Поштовий індекс 24024
Телефонний код +380 4337
Географічні дані
Географічні координати 48°30′42″ пн. ш. 27°37′54″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 90 м
Водойми р. Лядова
Найближча залізнична станція Сулятицька
Відстань до
залізничної станції		 ~8 км
Місцева влада
Адреса ради 24024, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, с. Яришів, вул. Головна, буд. 19
Карта
Яришів
Яришів
Мапа

 Яришів у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області.» увійшло до складу Яришівської сільської громади [1]

Історія

Під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 210 жителів села[2].

Гоголівські місця

Ці місця мають відношення до написання знаменитої повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба».

Прототипом Тараса Бульби був предок відомого українського дослідника Миклухо-Маклая, курінний отаман Війська Запорізького Низового Охрім Макуха, дядько якого по батьковій лінії товаришував із Миколою Гоголем, коли той проживав у Могилеві-Подільському.

Повість написана М. В. Гоголем у Миргороді під враженням родинних переказів Миклух.

За визволення України з-під польської шляхти воювало, крім самого Охріма Макухи, також троє його синів — Омелько, Назар і Хома. Назар закохався у шляхетну панночку, доньку польського воєводи та перейшов на бік поляків. Зганьблені брати разом із товаришами вирішили викрасти зрадника, але на зворотному шляху на межі сіл Яришів та Слобода-Яришівська натрапили на варту. Хома загинув у нерівному бою, його вірного соратника, козака Байду полонили та закатували до смерті, підвісивши на гакові за ребро, а Омелькові з бранцем вдалося втекти і доставити полоненого брата до батька, який очікував у ліску на околиці Слободи-Яришівської. Курінний власноруч стратив сина-перевертня, вистреливши йому в груди з пістоля та скинув зі скелі на краю лісу. На згадки та перекази про історичні факти наклалися події Гоголівської повісті і згодом вказаний ліс місцеві мешканці почали називати Андріївським лісом, а скелю Андрієвою скелею. Одну з околиць Слободи-Яришівської досі у народі називають Бульбашівкою, а у Яришеві зупинку неподалік від хлібозаводу знають, як зупинка біля Байди.

В пам'ять про проживання видатного письменника у Могилеві-Подільському встановлено пам'ятник М. В. Гоголю[3], його іменем названо площу та одну з вулиць міста.

Культурна спадщина

У селі стояла українська дерв'яна церква рідкісного п'ятиверхого типу. Церква Успіння збудована у 1768-1772 рр. Зазнала ремонту в 1849 р. Всередині знаходився 4-ярусний іконостас зі старовинним мистецьким різьбленням. У 1901 р. єпархіальні власті планували розібрати храм через "ветхість". Нову дерев'яну церкву збудовано у 1894 – 1898 рр[4].

Єврейська спадщина

У Яришові до 1941 р. існувала синагога, збереглося старовинне єврейське кладовище.

Яришівська синагога

У роки Другої світової війни діяло гетто, куди нацистами насильно зганялися євреї для компактного мешкання та подальших репресій[5]. 1942-го року знищено 595 його мешканців.

Природно-заповідний фонд

Відомі люди

Народилися

Пов'язані з селом
  • Юзеф-Антоній Ролле — польсько-український історик-письменник, за фахом лікар-психіатр, член-кореспондент Краківської академії наук, почесний член Подільської АН (з 1863 року).[6]
  • Ільїн Василь Степанович- український пілот. Почав кар'єру в 17 років як пілот сільгоспавіації. Був пілотом літака Президента України з 1991 року. До того був пілотом перших осіб УРСР,як В.В.Щербицький та Голів Кабінету Міністрів. Народився в селі Іракліївка Вінницької області 13.01.1936 року. Помер в Києві 09.04.2021 від коронавірусної інфекції.

Нагороджений багатьма грамотами та нагрудними знаками. В селі Яришів познайомився з майбутньою дружиною Комарською Людмилою Іванівною. Дочкою Завуча школи. Одружені в селі Яришів. Має двох дітей, 5 онуків та 2 правнучок станом на квітень 2021 року.

Галерея
  • Місце зупинки Тараса Шевченка
  • Стара будівля та церква
  • Старий торговий центр
  • Братська могила і пам'ятник воїнам-односельчанам
  • Річка Лядова
  • Шевченкова криниця на березі річки Лядова
  • Козацькі хрести на сільському кладовищі
  • Єврейські поховання
  • У підземній церкві
  • Місце зупинки Тараса Шевченка
  • Церква Успіння 1768 – 1772 рр. у с. Яришів
  • Руйнування Успенської церкви в с. Яришів, 1920-ті рр.

Примітки
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 6 листопада 2021.
  2. Яришів. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  3. пам'ятник М. В. Гоголю
  4. Яришів с Церква Успіння. www.pslava.info. Процитовано 16 жовтня 2021.
  5. Maryna., Dubyk,; Марина., Дубик, (2000). Dovidnyk pro tabory, ti︠u︡rmy ta hetto na okupovaniĭ terytoriï Ukraïny (1941-1944) = Handbuch der Lager, Gefängnisse und Ghettos auf dem besetzten Territorium der Ukraine (1941-1944). Kyïv: Derz︠h︡avnyĭ komitet arkhiviv Ukraïny. ISBN 9665041886. OCLC 45595209.
  6. Лісевич І. Роллє Юзеф-Антоній // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 276. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.

Джерела

Література
  • Я́ришів // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.453

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.