Мокре (Сяноцький повіт)

Розташування

Село Мокре розташоване за 20 км на захід від міста Сянік. До акції Вісла було лемківске[2].

Через село пролягає залізниця № 107 (в селі наявний перестанок) і повітова шосейна дорога № 2229R Прусік-Височани.

Недалеко від Мокрого розташоване село Морохів, у якому діє православна парафія.

Історія

У період І Речі Посполитої — воєводство Русь, земля Сяноцька.

З 1772 село в складі Австро-Угорщини належало до округи Ліської а пізніше Сяноцької в Галичині. До 1914 Сяноцький судовий повіт, Буківська ґміна.

12 листопада 1872 року через село пролягла залізниця.

У 1898 році в селі було 560 жителі і 81 будинок, крім Лемківської спільноти жили тут також Жиди та Поляки. Наприкінці ХІХ ст. тут діяла пошта та телефон. Населення було зайняте у посталих у тій місцевості копальнях з видобутку сирої нафти. У 1900 році в селі було 592 жителі, загальна площа села було тоді 561 га[3].

З листопада 1918 до січня 1919 разом з іншими 33 селами входило до складу Команчанської Республіки.

Село відзначалося національною свідомістю, у міжвоєнний період тут діяв осередок Товариства Рідної школи.

В 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 690 жителів села — 650 українців, 25 поляків і 15 євреїв[4].

13 вересня 1944 р. село було окуповане совіцькими військами[5].

До 1947 р. в селі була греко-католицька громада парохії Морохів Буківського деканату. Метричні книги велися з 1784 р.[6]

Після Другої світової війни частину лемків вивезли в СРСР. У 1947 р. під час операції «Вісла» депортували на понімецькі землі[7] 473 українців, на їх місце заселили поляків.

Гайовим з лісничівки «Grzybowska» у лісах недалеко від села Мокре був Йосип Одинак.

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Українці (лемки) з села Мокрого, ансамбль «Ослав'яни», «Свято культури над Ославою»

Ослав'яни

Фольклорний ансамбль пісні і танцю «Ослав'яни» засновано в селі Мокрому 1972 року, а серед ініціаторів його створення і багаторічним керівником був покійний Євген Могила. Назву ансамблю дала річка Ослава, що тече неподалік села, є вона символом регіону і творить неповторну атмосферу околиці.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 216 32 148 36
Жінки 207 30 123 54
Разом 423 62 271 90

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мокре (Сяноцький повіт)

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. (русин.) Села в Польщи де до 1945 року пережывали Лемкы. www.lemko.org. Процитовано 1. септембер 2011.
  3. Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder. Tom XII. Galizien. 10 grudnia 1900. Wien 1907.
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 75.
  5. ВОВ-60 - Сводки. Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 13 квітня 2014.
  6. Шематизм греко-католицької єпархії Лемківщини. — Львів, 1936 — с. 5
  7. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
  8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.