Мончинці (Калинівський район)
Мо́нчинці — село Калинівського району Вінницької області України. Населення становить 291 особу.
| село Мончинці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район/міськрада | Калинівський район |
| Рада | Нападівська сільська рада |
| Облікова картка | Мончинці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1787 |
| Населення | 291 |
| Площа | 17,8 км² |
| Густота населення | 16,35 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 22413 |
| Телефонний код | +380 4333 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°36′47″ пн. ш. 28°35′49″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
287 м |
| Водойми | Волока |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 22413, Вінницька обл., Калинівський р-н, с. Нападівка, вул. Першотравнева, 2 |
| Карта | |
  Мончинці | |
 Мончинці | |
| Мапа | |
| |
Історія
З книги «Приходы и церкви Подольськой епархии» К.-П.:-1901, — Мончинці с. — знаходиться на кордоні Київської губернії, за 12 в. на п.-захід від залізничної станції Голендри і зв 10 в. від поштової станції в м. Махнівка (Київська губернія). Поселення розташоване в місцевості відкритій та степовій, на овальному пагорбі серед великої і неглибокої котловини; з двох сторін — північно-східної і південної воно прилягає до двох ставків, з'єднаних між собою струмком. Ґрунт складається з глибокого жирного чорнозему. До 1897 року до приходу с. Мончинець було приписним село Нападівка, з цього року утворивше самостійний приход. Населення приходу складається майже виключно з селян-малороссів православного віросповідання; в 1898 р. їх нараховувалось 412 чоловіків і 393 жінок; усі вони займаються хліборобством, а деякі працюють на цукровому заводі в с. Заливанщина промишляють ковальським і ткацьким ремеслом. В Мончинцях проживають декілька сімей чиншовиків римо-католиків. Стара дерев'яна церква в М. згоріла в 1835 р.; на місці колишнього престолу споруджений кам'яний чотирикутний пам'ятник з конічним дахом, оббитим залізом і увінчаним кам'яним хрестом. Недалеко від цього місця стоїть тепер новий кам'яний храм з однією банею, в ім'я св. Апостола Івана Богослова, збудований в 1838 р. на засоби поміщиці Варвари Залевської з допомогою від казни в розмірі 500 р. В 1867 р. до будинку церкви прибудована кам'яна дзвіниця засобами місцевого прихожанина Феодора Шемотюка. Іконостас в церкві двохярусний, оновлений в 1888 р. засобами того ж Шемотюка. Церковні землі в приході: садиб. 2 д., орн. 27 д. і сін. 13 д. 1725 с. Церковно-приходська школа існує з 1862 р. і знаходиться в особливому приміщенні, тоді ж збудованому. Причт. приміщення старі.
До 7 березня 1923 в складі Малокутищанської (у 1914 перейменована на Люлинецьку) волості Вінницького повіту Подільської губернії.
З 7 березня 1923 року в складі Малокутищанського району Вінницької округи.[1]
17 червня 1925 року внаслідок розформування Малокутищанського району ввійшли до складу Махновського району Бердичівської округи.[2]
1935 року назву райцентру змінено на Комсомольське з відповідним перейменуванням району.
30 грудня 1962 внаслідок ліквідації Комсомольського району ввійшли до складу Калинівського району.[3]
Відомі уродженці
- Колесник Степан Павлович — український письменник та журналіст.
Примітки
- Постанова ВУЦВК № 311 від 7 березня 1923 «Про адміністраційно-територіяльний поділ Поділля»
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 270 від 17 червня 1925 «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині і Поділля»
- Указ Президії Верховної Ради України № 35 від 30 грудня 1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
Література
- Напа́дівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.295