Малокутищанська волость
Малокутищанська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Вінницького повіту Подільської губернії з центром у селі Малі Кутища. У 1914 році волосний центр переведений в Люлинці, а волость перейменована на Люлинецьку.
Малокутищанська волость | ||||
Центр | Малі Кутища | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 35 840 (1885) | |||
Населення | 15 033 осіб (1885) | |||
Густота | 38.4 осіб / км² |
Склад
Станом на 1885 рік складалася з 26 поселень, 22 сільських громад. Населення — 15033 осіб (7171 чоловічої статі та 7862 — жіночої), 1399 дворових господарства[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 15018 | 13074 |
Приватної власності | 19992 | 12035 |
Іншої власності | 830 | 578 |
Загалом | 35840 | 25687 |
Основні поселення волості:
- Малі Кутища — колишнє власницьке село при річці Самець за 50 верст від повітового міста, 669 осіб, 93 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок. За 5 версти — винокурний завод із водяним млином.
- Антонопіль — колишнє власницьке село при річці Самець, 349 осіб, 71 дворове господарство, каплиця, постоялий будинок.
- Великі Кутища — колишнє власницьке село при річці Самець, 241 особа, 35 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок, водяний млин, винокурний завод.
- Великий Острожок — колишнє власницьке село при річці Пшінка, 1007 осіб, 140 дворових господарств, православна церква, костел, школа, постоялий будинок, лавка, 2 кузні, водяний млин.
- Вишенька — колишнє власницьке село, 816 осіб, 99 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Глинськ — колишнє власницьке село, 1463 особи, 242 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Клітенка — колишнє власницьке село, 471 особа, 66 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних млини.
- Кропивна — колишнє власницьке село при річці Снітка, 713 осіб, 98 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Кустовецька Слобода — колишнє власницьке село, 494 особи, 53 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Кустівці — колишнє власницьке село, 1119 осіб, 130 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Люлинці — колишнє власницьке село, 500 осіб, 89 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини.
- Лемешівка — колишнє власницьке село, 661 особа, 108 дворових господарств, православна церква, католицька каплиця, постоялий будинок, водяний млин.
- Малий Острожок — колишнє власницьке село, 279 осіб, 38 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних млини.
- Мончинці — колишнє власницьке село при річці Самець, 527 осіб, 76 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, лавка, 2 водяних млини.
- Немиринці — колишнє власницьке село при річці Самець, 604 особи, 87 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок, лавка, водяний млин.
- Попівка — колишнє власницьке село при річці Самець, 468 осіб, 69 дворових господарств, каплиця, школа, постоялий будинок, вітряний млин.
- Радівка — колишнє власницьке село при річці Пустолова, 669 осіб, 92 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Райки — колишнє власницьке село при річці Самець, 299 осіб, 44 дворових господарства, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини.
- Ступник — колишнє власницьке село при річці Снітка, 925 осіб, 164 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Kutyszcze 1). Małe // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 7. (пол.)
Посилання
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.