Морачевський Яків Миколайович

Яків Морачевський
Народився 20 серпня 1874(1874-08-20)
с. Щаснівка, Козелецький повіт, Чернігівська губернія (нині – Сумська область, Україна)
Країна Російська імперія,  УНР
Alma mater Чернігівська духовна семінарія, Московський Університет
Галузь освіта
Заклад Глухівський учительський інститут, Глухівський краєзнавчий музей
Посада завідувач педагогічними курсами Глухівського учительського інституту (грудень 1924 — липень 1925), завідувач Глухівського краєзнавчого музею
Роботи у Вікіджерелах

Яків Морачевський (20 серпня 1874, Щаснівка, Козелецький повіт, Чернігівська губернія — ?) — український педагог, викладач, завідувач педагогічними курсами Гухівського педагогічного інституту (грудень 1924 - липень 1925), завідувач Глухівського краєзнавчого музею, один із засновників Остерського краєзнавчого товариства.

Життєпис

Народився 20 серпня 1874 у Щаснівці Козелецького повіту Чернігівської губернії у родині православного священника.

Провчившись чотири роки в Чернігівській духовній семінарії, був відрахований за участь у «семінарському бунті».

Заробляв на життя приватними уроками.

1895 склав іспити на вчителя й отримав відповідну посаду в школі рідного Козелецького повіту.

1896 перейшов до Майнівської сільськогосподарської школи на посаду вчителя підготовчого класу, а пізніше – до Калузької молочної школи, що в Московщині. Упродовж 1899–1902 навчався на природничому факультеті Московського університету.

Із 1902 по 1915 викладав на зуболікарських курсах у Москві, а в 1910–1913 – у приватній Художній школі Мєшкова. 1915 захворів і залишив педагогічну діяльність.

Доба УНР та московсько-большевицька окупація

Працював у видавця Вл. Черткова і водночас у видавництві «Посредник» та журналі «Маяк» Ів. Горбунова-Посадова.

1919 повернувся в Україну.

Певний час вчителював у Старо-Баканській школі, а з квітня 1920 по 1923 виконував обов’язки завідувача шкільним підвідділом Козелецької повітнаросвіти і вчителя у Козелецькій семирічній школі.

У 1922–1923 викладав природознавство, методику природознавства та малювання спочатку на Козелецьких педкурсах, а потім – у Козелецькій школі.

Один із засновників Остерського краєзнавчого товариства.

У грудні 1924 – липні 1925 – завідувач Глухівськими педагогічними курсами, на які московські окупанти перетворили Глухівський учительський інститут.

З 1925 по 1926 працював в одній із шкіл Чернігова.

Із 1926 по 1933 на посаді завідувача Глухівського краєзнавчого музею.

Археологічна діяльність

У 1928–1931 самостійно, а також сумісно із Конотопським і Сосницьким музеями, Кабінетом антропології ім. Хведора Вовка здійснював археологічні розвідки на теренах Глухівського, Путивльського, Середино-Будського, Конотопського, Шосткинського, Ямпільського районів старої північно-східної Гетьманщини. Серед інших вченим було обстежено й Волокитинське городище[1].

Володів московською та польською мовами.

Джерела
  • Альманах університетської слави. Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка (1874–2019) / гол. ред. Курок О. І. — Суми: ПВП «Видавничий будинок «Еллада», 2019. — 196 с.

Посилання

Примітки
  1. НА ІА НАН України. Ф. ВУАК. Оп. 1. Спр. 202/40.13 арк
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.