Мордвинова Амалія Русланівна

Народилася 20 листопада 1973 року в Південно-Сахалінську.

Мати: вчителька Людмила Мордвинова[7]. Рідний батько Амалії, Моріс Шлемович Бонфельд, вологодський композитор і музикознавець, покинув сім'ю ще до народження дочки. Вітчим Амалії, інженер Руслан Паригін, одружившись на матері Амалії, удочерив дівчинку і дав їй своє прізвище. Після закінчення школи у Вологді склала іспити до ГІТІСу і Щукінського училища, але вибрала Щукінське училище. Спочатку хотіла вступити на режисерське відділення[8].

Закінчила Театральне училище імені Б. В. Щукіна в 1995 році (курс Алли Казанської). У 1995—1998 роках працювала в театрі «Ленком», де зіграла роль Анни Болейн у виставі «Королівські ігри», пізніше перейшла до Московського театру імені Володимира Маяковського, була зайнята також у виставах «Російської антрепризи» Михайла Козакова.

Перша роль у кіно — у фільмі «Дорога в рай» (1993). Популярність актрисі принесли головні ролі у фільмі «Сни» (1993) і серіалі «Полювання на Попелюшку» (2000).

Сповідує іудаїзм[7] . З 2009 року проживала в Індії, захопилася йогою. У 2016 році переїхала до США[9][10].

• 1996 — Лауреат Державної премії Росії (за роль Анни Болейн у виставі «Королівські ігри», театр «Ленком»)
• 1996 — Лауреат премії «Кришталева Турандот» (переможець в номінації «Найкращий дебют сезону», за роль Анни Болейн у виставі «Королівські ігри», театр «Ленком»)[23]
• 1996 — Лауреат Призу симпатій газети «Комсомольська правда» (за роль Анни Болейн у виставі «Королівські ігри», театр « Ленком»)
• 1998 — Лауреат премії журналу «Огоньок» (спеціальний диплом «Відкриття-98»)[24]
• 2000 — Лауреат VI щорічного міського фестивалю фільмів про Москву і москвичів «Московський Пегас» (приз «Срібний Пегас» за найкращу жіночу роль, фільм «Затворник», реж. Єгор Кончаловський)[25]
• 2000 — Лауреат VII Міжнародного фестивалю акторів кіно «Балтійська перлина» («Baltijas pērle») в Ризі (приз за найкращу жіночу роль другого плану, фільм «Літо, або 27 загублених поцілунків», реж. Нана Джорджадзе)[26]
• 2003 — Лауреат театральної премії «Чайка» за підсумками сезону 2002—2003 років (дует Амалії Гольданської та Григорія Сіятвінда був визнаний переможцем в номінації «Деякі люблять гарячіше», спектакль «Властивості пристрасті», антреприза «Театральне справу Гольданських»)

• 1993 — Марсельєза[27] — «Божевільний день, або Одруження Фігаро», за п'єсою Бомарше, реж. Марк Захаров і Юрій Махаєв / «Ленком»
• 1995 — Анна Болейн — «Королівські ігри», опера для драматичного театру Григорія Горіна та Шандора Каллоша за мотивами п'єси Масквела Андерсона «1000 днів Анни Болейн», реж. Марк Захаров і Юрій Махаев / «Ленком» - преса
• 1996 — Ельвіра — «Неймовірний сеанс», за п'єсою Ноела Кауарда «Невгамовний Дух», переклад Михайла Мішина, реж. Михайло Козаков / Російська антреприза Михайла Козакова
• 1997 — Варенька Доброселова — «Фальбала», театральна фантазія А. Родіонової і С. Коковкіна за романом Федора Достоєвського «Бідні люди», реж. Михайло Макєєв / Театр «Моно-Дует-Тріо» під керівництвом Олександра Філіппенка
• 1998 — Паола — «Паола і леви, або Сублімація любові в стилі dell'arte», за п'єсою Альдо де Бенедетті «Паола і леви», переклад Т. Скуй, реж. Михайло Козаков / Російська антреприза Михайла Козакова
• 1998 — Дафна — «Квітка що сміється», за п'єсою Н. Кауарда, переклад Михайла Мішина, реж. Михайло Козаков / Російська антреприза Михайла Козакова
• 1998 — Анна Дембі — «Кін IV», за п'єсою Г. Горіна, написаною за мотивами п'єси Александра Дюма-батька «Кін, або Геній і безпутність», реж. Тетяна Ахрамкова / Московський академічний театр імені Вол. Маяковського
• 2000 — Катя — «Vanjushin's children», за п'єсою С. Найдьонова «Діти Ванюшина», реж. Андрій Гончаров / Московський академічний театр імені Вол. Маяковського
• 2001 — Єва Крейн — «Не про солов'їв», за п'єсою Т. Вільямса, переклад Віталія Вульфа і А. Чеботаря, реж. Тетяна Ахрамкова / Московський академічний театр імені Вол. Маяковського - преса
• 2001 — Анна Полонська — «Сама, най, най…», За п'єсою А. Гольданської, реж. Амалія Гольданська / Антреприза «Театральна справа Гольданських» - преса
• 2003 — Вона — «Властивості пристрасті», за мотивами п'єси Ежена Йонеско «Бред удвох», реж. Андрій Беркутов і Роман Самгін / Антреприза «Театральна справа Гольданських»
• 2004 — Запрошена «зірка»[28] — спектакль-концерт «Клуб комедії», реж. Сергій Петрейков / Комічний театр «Квартет І»
• 2005 — Монтіровщіца Скрябіна — «прояв любові», за п'єсою Ксенії Драгунської "Друг з товаришем, реж. Ольга Суботіна / «Інший театр» - преса
• 2007 — Нінка — «Нінкін земля. Чужі», за п'єсою Наталії Ворожбит «Демони», реж. Олена Новікова / Театр «Центр драматургії і режисури»
• 2008 — Анна — «Близькість», за п'єсою Патріка Марбері «Ближче», переклад Гаяне Багдасарян, реж. Олена Новікова / Проект фінансової корпорації «Відкриття»
• 2008 — Жінка — «Прийшов чоловік до жінки», за п'єсою Семена Злотникова, реж. Йосип Райхельгауз / Театр «Школа сучасної п'єси»

У 2000 році була ведучою програми «Відкритий проєкт. Молодіжний канал» на телеканалі ТВЦ[29]. Того ж 2000 року виступала співведучою в декількох випусках молодіжного ток-шоу «Акуна Матата» на телеканалі РТР[30].

У 2002 році разом з Григорієм Сіятвіндою знялася в рекламному ролику кави Nescafe Gold[31].

У 2005—2007 роках вела авторську програму на радіо «Ехо Москви» (програма, спочатку названа «Територія Амалії», через деякий час була перейменована і отримала назву «Доброго полювання!»)[32].

У 2016 році випустила збірку віршів «Концепція райського саду»[33][34] .

• Біографія Амалії
• Амалія Бєляєва
• Амалія & Амалія на сайті Ехо Москви
• Амалия Мордвинова-Гольданская в программе «Без антракта», 2004 на YouTube
• Особиста справа Амалії Паригін-Мордвінової-Гольданський-Бєляєвої
• Амалія Гольданская купається голяка — Інтерв'ю на зйомках фільму «Лебединий рай»