Морено Торрічеллі

У дорослому футболі дебютував 1988 року виступами за команду клубу «Оджоно», в якій провів два сезони, взявши участь у 49 матчах розіграшу Ечеленци провінції Ломбардія.

Протягом 1990—1992 років захищав кольори команди іншого нижчолігового клубу, «Каратезе».

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Ювентус», до складу якого приєднався 1992 року. Відіграв за «стару синьйору» наступні шість сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Ювентуса», був основним гравцем захисту команди. За цей час тричі виборював титул чемпіона Італії, ставав володарем Кубка Італії, володарем Кубка УЄФА, переможцем Ліги чемпіонів УЄФА, володарем Суперкубка УЄФА, володарем Міжконтинентального кубка.

1998 року уклав контракт з клубом «Фіорентина», у складі якого провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Фіорентини» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. За цей час додав до переліку своїх трофеїв ще один титул володаря Кубка Італії.

Протягом 2003—2004 років захищав кольори команди іспнаського клубу «Еспаньйол».

Завершив професійну ігрову кар'єру в Італії, у складі клубу Серії B «Ареццо», за команду якого виступав протягом 2004—2005 років.

1996 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 4 роки, провів у формі головної команди країни 10 матчів.

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1996 року в Англії, а також чемпіонату світу 1998 року у Франції.

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2007 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Фіорентина» як тренер однієї з юнацьких команд.

В подальшому очолював команду клубу «Пістоєзе».

Наразі останнім місцем тренерської роботи був клуб «Фільїне», команду якого Морено Торрічеллі очолював як головний тренер до 2010 року.