Морківниця узбережна
Морківни́ця узбере́жна[1], застаріле морковниця прибережна[2] (Astrodaucus littoralis) — однорічна рослина родини окружкових, поширена в Болгарії, Румунії, на півдні Україні, у південно-західній Росії.
? Морківниця узбережна | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Astrodaucus littoralis (M.Bieb.) Drude, 1898 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Опис
Розлога трава з пагонами 30–80 см завдовжки. Кінцеві часточки листків вузько-лінійні, 3–7 мм завдовжки і близько 0.3 мм шириною. Пелюстки до 2 мм завдовжки. Плоди всі однакові, з товстими пірамідальними шипиками, довжина яких рівна ширині плодів[2]. Зонтики 10–18 променеві. Пелюстки білі[3].
Цвіте у червні — липні, плодоносить у липні — серпні[3].
Поширення
Поширений у Болгарії, Румунії, на півдні Україні, у південно-західній Росії[4][5].
В Україні зростає на приморських пісках і дрібному галечнику — на берегах Чорного і Азовського морів (на Керченському півострові, в ок. Сак і Судака), рідко[2].
Загрози й охорона
Загрозами є рекреація, видобування піску та гальки, будівництво пансіонатів, пляжів[3].
Занесений до Червоної книги Україні в статусі «Вразливий». Охороняється в Чорноморському БЗ, РЛП «Кінбурська коса», Азово-Сиваському НПП, заказниках[3].
Джерела
- Astrodaucus littoralis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 230.
- Червона книга України
- The Euro+Med PlantBase. Процитовано 03.05.2020. (англ.)
- Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 03.05.2020. (англ.)