Морозівка (Баришівський район)
Моро́зівка — село в Україні у Баришівському районі Київської області. Орган місцевого самоврядування — Морозівська сільська рада. Населення — 2,43 тис. чол.
| село Морозівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Київська область |
| Район/міськрада | Баришівський район |
| Рада | Морозівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA32060010160018981 |
| Облікова картка | село Морозівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1500 |
| Населення | 2434 |
| Площа | 3,44 км² |
| Густота населення | 707,56 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 07526 |
| Телефонний код | +380 4576 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°20′55″ пн. ш. 31°12′31″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
106 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 07500, Київська обл., Баришівський р-н, c.Морозівка, вул.Садова,9 |
| Карта | |
  Морозівка | |
 Морозівка | |
| Мапа | |
| |
З історії села
Засноване 1500 року.
За козаччини, до 1781 року селище Морозівка було у складі Баришівської сотні Переяславського полку.
Зі скасуванням козацького полкового устрою, селище перейшло до складу Остерського повіту Київського намісництва. За описом 1787 року у Морозівці було 197 душ, село у володінні «казених людей», козаків і власників: підпоручника Олексія Конаровського, військового товариша Купчинського, іноземних справ перекладача Воїнаховського жінки Марфи. [1]
Від початку XIX століття Морозівка вже у складі Переяславського повіту Полтавської губернії.
Є на мапі 1812 року[2]
Під час радянського голодомору за вцілілими архівними даними лише з 06 лютого 1932 по 27 серпня 1932 року в селі Морозівка від голоду померло 26 жителів, причому в усіх причина смерті записана «невідомо». Ще чотирьох закатованих голодом односельців пригадали старожили Морозівки – очевидці трагедії. [3]
Після 1945 року приєднана Кандіївка[2]
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2451 особа, з яких 1145 чоловіків та 1306 жінок.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2397 осіб.[5]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 95,60 % |
| російська | 3,74 % |
| білоруська | 0,37 % |
| інші | 0,29 % |
Відомі люди
- Галинський Іван Романович — бандурист.
- Гурін Василь Данилович (1928—2000) — народний артист УРСР.
- Попович Денис Григорович (1979—2015), позивний «Денді» — захисник донецького аеропорту.
- Поправка Юрій Юрійович (1995—2014) — майданівець, який загинув під час АТО.
Примітки
- Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 100, 260
- Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Процитовано 20 вересня 2021.
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— ISBN 978-966-7195-95-3 — С.52
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 15 листопада 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 15 листопада 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Київська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 15 листопада 2019.