Московсько-Київська залізниця

Московсько-Київська залізниця — історична залізниця, що існувала у СРСР у 1936—1959 роках.

Московсько-Киівська залізниця
Статус увійшла до складу Калінінської залізниці
Штаб-квартира Калуга
Роки функціонування 1936—1959
Країна СРСР
Телеграфний код МОСКИЕВ
Експлуатаційна довжина колій 2469 км, в т. ч. 24 км вузької колії (1941)[1]
Ширина колії 1524 мм
Материнська компанія НКШС СРСР → МШС СРСР
Зовнішні зображення
Московсько-Киівська залізниця (1940)

Історія

Відповідно до постанови Ради народних комісарів СРСР та ЦК ВКП(б) № 858 від 13 травня 1936 року та наказу НКШС № 62Ц від 14 травня 1936 року за рахунок розукрупнення з липня 1936 року з Західних залізниць були організовані:

Згідно розпоряждення Міністерства шляхів сполучення СРСР № Г-3998 від 13 лютого 1959 року Конотопське відділення (НОД-5) Московсько-Київської залізниці було передано до складу Південно-Західної залізниці[4].

Відповідно до постанови Ради міністрів СРСР № 748 від 13 липня 1959 року та наказу Міністерства шляхів сполучення СРСР № 42Ц від 14 липня 1959 року:

  • Калінінська та Московсько-Київська залізниці були об'єднані у Калінінську з центром у Смоленську[5];
  • Московське відділення Московсько-Київської залізниці увійшло до складу Московсько-Курсько-Донбаської залізниці[6].

Структура

Відділення руху

Станом на 1 грудня 1937 року за адміністративним розподілом до складу залізниці входило вісім відділень руху (ДН)[7]:

  • ДН-1 Москва
  • ДН-2 Калуга
  • ДН-3 Спас-Деменськ
  • ДН-4 Фаянсова
  • ДН-5 Брянськ-Пас.
  • ДН-6 Льгов
  • ДН-7 Ворожба
  • ДН-8 Конотоп

Локомотивні депо

У підпорядкуванні Московсько-Київської залізниці знаходилося 11 основних локомотивних депо[7]:

  • Брянськ I
  • Брянськ II
  • Ворожба (ТЧ-10)
  • Калуга
  • Конотоп (ТЧ-8)
  • Кореневе (ТЧ-9, зачинено у квітні 1945 року[8][9])
  • Льгов
  • Малоярославець
  • Москва-Київська
  • Спас-Деменськ
  • Фаянсова (ТЧ-3)

Межі залізниці

У 1940 році Московсько-Київська залізниця межувала з іншими залізницями по таких станціях та вузлах[1][10]:

ЗалізницяМіжзалізничні стикові станції та вузли
ЗахіднаВязьма, Колодня (Смоленськ), Рославль II, Жуковка
БілоруськаБрянськ-Льговський, Хутір-Михайлівський, Бахмач
Південно-ЗахіднаБахмач, Ніжин
ПівденнаБахмач, Ворожба, Льгов-Київський
ім. Ф. Е. ДзержинськогоЛьгов-Київський, Кромська (Орел), Сухиничі, Плеханове
Московско-ДонбаськаПлеханове

Джерела

Примітки
  1. ЖД словарь, 1941.
  2. Афонина, 1996, с. 117.
  3. Бобылев А. Н. Начало мирного строительства.
  4. Бобылев А. Н. На острых гранях перемен.
  5. Афонина, 1996, с. 159.
  6. Административно-территориальная структура сети железных дорог в 1956—1970 гг. // История железнодорожного транспорта Советского Союза. Том 3: 1945—1991 гг. — М., 2004. — С. 159—160.
  7. Бобылев А. Н. Внедрения, методы.
  8. Общая информация // Официальный сайт муниципального образования «Поселок Коренево» Кореневского района.
  9. 70 лет в истории отечественной электротехники : [рос.] // Газета «Комсомольская правда» (Курск). — 2015. — 10 апреля.
  10. Схемы, 1943.

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.