Мостовий Павло Іванович
Павло́ Іва́нович Мостови́й (26 квітня 1931, село Стара Семенівка, тепер Барвінківського району Харківської області — 2 травня 2000, Москва) — український радянський партійний діяч, голова Держкомітету РМ УРСР по матеріально-технічному постачанню. Член Ревізійної комісії КПУ в 1971—1981 р. Член ЦК КПУ в 1981—1990 р. Депутат Верховної Ради УРСР 9—11-го скликань. Народний депутат СРСР у 1989—1991 р.
| Мостовий Павло Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
26 квітня 1931 Стара Семенівка, Барвінківський район, Харківська область |
| Помер |
2 травня 2000 (69 років) або 3 травня 2000 (69 років) Москва, Росія |
| Поховання | Троєкуровське кладовище |
| Країна |
 СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | політик |
| Партія | КПРС |
| Нагороди | |
Біографія
Народився в родині селянина-робітника. У 1937 році родина переїхала до міста Краматорськ Донецької області.
Закінчив Харківський автодорожній технікум.
У 1952—1953 роках — механік Прикульської лісозаготівельної дільниці, головний механік Томського енерголіспромгоспу тресту «Енерголіс» Міністерства електростанцій СРСР в Туганському районі Томської області РРФСР. У 1953—1954 роках — інженер-контролер Пестовського авторемонтного заводу тресту «Енерголіс» Міністерства електростанцій СРСР в Новгородській області РРФСР.
У 1954—1955 роках — секретар Пестовського районного комітету ВЛКСМ Новгородської області.
У 1955—1956 роках — викладач автосправи і електротехніки в середніх школах № 14 і № 20 міста Краматорська Сталінської області.
У 1956—1959 роках — механік чавуноливарного цеху, начальник зміни сталеливарного цеху Старокраматорського машинобудівного заводу Сталінського раднаргоспу. У 1959 році — головний інженер Краматорського вантажного автопарку Міністерства автомобільного транспорту УРСР. У 1959—1961 роках — головний інженер Новокраматорської інженерної бази Сталінського раднаргоспу. У 1961 році — механік чавуноливарного цеху Новокраматорського машинобудівного заводу Сталінського раднаргоспу. У 1961—1964 роках — головний інженер Краматорського укрупненого автопарку Міністерства автомобільного транспорту УРСР.
У 1962 році закінчив Український заочний політехнічний інститут у Харкові.
У 1964—1965 роках — 1-й заступник голови виконавчого комітету Краматорської міської ради депутатів трудящих.
У 1965—1970 роках — голова виконавчого комітету Краматорської міської ради депутатів трудящих Донецької області.
У 1970—1971 роках — 1-й секретар Краматорського міського комітету КПУ Донецької області.
8 травня 1971 — 9 січня 1976 року — секретар Донецького обласного комітету КПУ.
У 1975 — липні 1977 року — 1-й заступник начальника Головного управління Ради Міністрів Української РСР з матеріально-технічного постачання.
15 липня 1977 — 18 серпня 1978 року — начальник Головного управління Ради Міністрів Української РСР з матеріально-технічного постачання.
18 серпня 1978 — 13 липня 1989 року — голова Державного комітету Ради Міністрів Української РСР з матеріально-технічного постачання.
17 липня 1989 — 26 грудня 1990 року — заступник голови Ради Міністрів СРСР. Одночасно з 17 липня 1989 до 13 липня 1991 року — голова Державного комітету Ради Міністрів СРСР з матеріально-технічного постачання.
З 1991 року — на пенсії в місті Москві.
Нагороди
- орден Леніна
- орден Жовтневої Революції
- три ордени Трудового Червоного Прапора
- медалі
- лауреат Державної премії СРСР
Посилання
- Мостовий Павло Іванович. Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2019. — Т. 21 : Мікро — Моя. — С. С. М. Куделко. — ISBN 978-966-02-9001-3.