Мохамад Махатхір

Народився у родині шкільного вчителя. За освітою лікар: 1953 року закінчив медичний факультет Університету Малайя у Сінгапурі. Вів медичну практику. 1946 року вступив у щойно засновану Об'єднану малайську національну організацію (ОМНО). 1964 року став членом парламенту від ОМНО. 1969 року за критику політики прем'єр-міністра Абдул Рахмана виключений з ОМНО.

Написав книгу «Малайська дилема», яка одразу ж була заборонена в Малайзії. 1972 року при прем'єр-міністрі Абдулі Разаку відновлений в ОМНО і через рік призначений сенатором. У 1972—1981 роках — заступник прем'єр-міністра. У 1981—2003 роках президент партії ОМНО і прем'єр-міністр. 19 травня 2008 року, намагаючись чинити тиск на прем'єр-міністра Абдуллу Бадаві та змусити його покинути пост на користь його заступника Наджіба Разака, заявив про вихід з ОМНО. Повернувся до лав партії як тільки Наджіб Разак зайняв пост прем'єр-міністра.

При ньому Малайзія перетворилася з країни зі слаборозвиненою аграрною економікою в одного з «азійських тигрів». Пропагував «азійські цінності» на противагу західним, очолював міжнародний рух неприєднання.

Автор концепції «Бачення 2020», що ставить метою перетворення Малайзії в індустріально розвинену державу до 2020 року. Великою заслугою Махатхира вважається подолання фінансової кризи 1998 з опорою на власні сили. Як запобіжний захід щодо подібних економічних потрясінь у майбутньому доктор Махатхир Мохаммад висунув «проект золотого динара», який передбачає створення забезпеченої золотом міжнародної валюти23 липня 2021^{[джерело?]}.

У зв'язку з азійською кризою 1998 року поклав всю провину на свого заступника та міністра фінансів Анвара Ібрагіма, який був незабаром притягнутий до кримінальної відповідальності за звинуваченням у корупції та содомії (останнє звинувачення було знято судом). Для усунення своїх політичних супротивників вдавався до Закону про внутрішню безпеку, котрий дозволяв йому заарештовувати та утримувати в ув'язненні без суду і слідства будь-якого громадянина країни. 1987 року таким чином були закриті чотири газети та заарештовано 106 політичних активістів. Ініційовані Мохамадом цькування своїх політичних супротивників викликали протести неурядових організацій у країні і за кордоном ^{[джерело?]}.

Очолював делегації Малайзії на багатьох міжнародних форумах. Ініціатор створення країнами, що розвиваються неурядової комісії Півдня з питань розвитку. 1987 року обрано головою міжнародної конференції з боротьби зі зловживанням наркотиків та їх незаконним обігом. У липні-серпні 1987 відвідав Москву з офіційним візитом.

Почесний член РАПН (2000)[2].

Сукупність його поглядів отримала назву махатхірізм.[3] У 1998 і 2007 роках випускалися марки з його портретом.

24 лютого 2020 подав у відставку з посади прем'єр-міністра Малайзії[4].

• Антонов М. Ф. Глава 10. Коммуналістскіх держава-корпорація Махатхира бін Мохамада // Від лжекапіталізма до тоталітаризму! Світ в XXI столітті і долі Росії. — М. : Альта-Принт, 2008. — 592 с. — 1 000 прим. — ISBN 978-5-98628-110-0.
• Доктор Махатхир Мохамад. Політик та особистість. М.: Форум, 2001. ISBN 5-89747-030-8
• П. М. Ігнатьєв. Махатхір Мохамад // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
• Поворожити, В. «Феномен особистості Махатхира. Політичний портрет» — в"Азія та Африка сьогодні". М.: Російська академія наук, N 5, 2001, з. 66-68.
• Victor A. Pogadaev. 20 Tahun Yang Mengubah Wajah Malaysia (20 років, змінили вигляд Малайзії). Berita Harian, 13. 3. 2002

• Dr Mahathir Mohamad's Blog (Launched May 2008, Moved here in January 2009)
• http://www.malaysiakini.com/news/120338
• http://lib.ru/POLITOLOG/mahathir.txt
• http://www.pereplet.ru/text/pogadaev05dec09.html Махатхир — прем'єр, який змінив Малайзію