Мошорине
Мошо́рине — село в Україні, у Суботцівська сільській громаді Кіровоградської області. Населення становить 2045 осіб.
село Мошорине | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Кіровоградська область | ||||
Район/міськрада | Кропивницький район | ||||
Громада | Суботцівська сільська громада | ||||
Рада | Суботцівська сільська рада | ||||
Код КАТОТТГ | UA35040310150099475 | ||||
Облікова картка | Мошорине | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | до 1752 р. | ||||
Населення | 2045 | ||||
Площа | 8,043 км² | ||||
Густота населення | 254,26 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 27453 | ||||
Телефонний код | +380 5233 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°36′57″ пн. ш. 32°43′19″ сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
120 м | ||||
Водойми | р. Бешка | ||||
Місцева влада | |||||
Карта | |||||
Мошорине | |||||
Мошорине | |||||
Мапа | |||||
|
Історія
У 1752–1764 роках тут існувала 16 рота новосербського Гусарського полку (кінного). Інші назви села: Некрасівський шанець, Мошарін, Дмитрівка, Мошорин (сербський аналог — Мошорин).
Станом на 1772 рік, у шанці Мошориному існувала дерев'яна однопрестольна Воздвиженська церква, священиком якої з 1771 року був Іоан Богданович. На той час в шанці нараховувався 121 двір. Церква підпорядковувалась Новомиргородському духовному Правлінню.[1]
Станом на 1886 рік, у селі, центрі Мошоринської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкало 3359 осіб, налічувалось 536 дворових господарств, існували православна церква, школа та 9 лавок[2].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2284 особи, з яких 952 чоловіки та 1332 жінки.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2039 осіб.[4]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 94,03 % |
російська | 3,18 % |
молдовська | 1,52 % |
вірменська | 0,68 % |
білоруська | 0,39 % |
польська | 0,05 % |
Символіка
Затверджена 26 вересня 2013 р. рiшенням сесії сільської ради.
Герб
У червоному полі срібна підкова, над нею — два срібні крила відділяють синю хвилясту (у три хвилі) вершину, на якій срібна 8-променева зірка; внизу — зелена база, завершена срібною ламаною (у три злами) вузькою балкою. Щит облямований золотим декоративним картушем і увінчаний золотою сільською короною.
Срібні крила у верхній частині щита представлені як алегоричне зображення Покрови Пресвятої Богородиці. Срібна восьмипроменева зірка, яка у Православ'ї ще називається зіркою Богородиці, є знаменням Божого провидіння та світлого майбутнього. Срібна підкова у червоному полі символізує козацьке минуле території села та військові поселення, до складу яких воно входило протягом понад 70-и років (Нова Сербія, Чорний гусарський полк, Південні військові поселення). Зелена ввігнута у формі трикутника база внизу щита відображає коріння села — Некрасівський байрак. Срібна ламана балка, що на двох верхніх зламах нагадує форму скель, означає річку Бешку, яка протікає територією села. Також ламана балка утворює стилізований сигль «М» — першу літеру назви села.
Прапор
Квадратне полотнище розділене на п'ять горизонтальних смуг — зелену, білу, червону, білу та зелену (1:1:3:1:1), у центрі червоної смуги — біла підкова.
Відомі люди
Уродженцями села є:
- Кива Олексій Минович (1915—1945) — Герой Радянського Союзу.
- Кобець Федір Семенович (1913—1986) — Герой Радянського Союзу.
- Маляренко Михайло Софронович (1918—1985) — Герой Радянського Союзу.
- Шевченко Григорій Ілліч (1913-1979) — краєзнавець і музеєзнавець.
Див. також
Примітки
- Макаревский Ф. Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церквы и приходы прошедшего XVIII столетия. Вып. 1. — Екатеринослав: Типография Я. М. Чаусского, 1880. — С. 1036—1037, 1041.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.