Музей Коррер

Музей Коррер або Міський музей Коррер (італ. Museo Correr) — музейний заклад міста Венеція.

Музей Коррер
італ. Museo Correr
45°26′02″ пн. ш. 12°20′13″ сх. д.
Тип художня галерея
Статус спадщини національна спадщина Італіїd[1]
Країна  Італія[1]
Розташування  Італія, Венеція,
Адреса 30124[1] Площа Святого Марка
Засновник Teodoro Correrd
Засновано 1836 р.
Відкрито 1830
Оператор Fondazione Musei Civici di Veneziad
Відвідувачі 286 454 осіб (2015)
Сайт Офіційний сайт
Музей Коррер (Італія)

 Музей Коррер у Вікісховищі

Історія створення

Патріот Теодоро Коррер

Він належав до давньої венеціанської вельможної родини, що подарувала Венеції військових генералів, голів магістрату, а католицтву кардиналів Антонія і Григорія Коррер і папу римського Григорія XII.

Теодоро Коррер (1750–1830) носив ім'я одного з покровителів Венеції і сам став покровителем і рятівником мистецтва Венеції. Коли Венецію захопили війська Наполеона Бонапарта, державний діяч Теодоро Коррер зробив усе можливе, щоб запобігти грабіжницькому вивозу витворів мистецтва з Венеції в Париж. Він брав під свою опіку приватні збірки, скарби венеціанських церков і монастирів, купував і обмінював речі задля збереження найбільш коштовного. Не все вдалося, але Венеція завдячує йому багатьма врятованими творами, яких, без рятівних дій Теодоро, лишилося б набагато менше.

Худ. Чезаре Вечеллі. Венеціанська родина біля перського килиму. 1560 рік.

Формування колекцій

Після смерті Теодоро Коррер, його колекцію по заповіту отримав муніципалітет Венеції. Збірку описав Вінченцо Лазарі і склав її перший реєстр. Вже тоді, у 1830 р., вона була колекцією мистцьких скарбів. Вона складалася як з картин, так і предметів декоративно-ужиткового мистецтва, де були моделі кораблів-вітрильників, вироби венеціанського скла, скульптура різних майстрів, колекція коштовних східних і європейських тканин, порцеляна, антикварні меблі, бібліотека, манускрипти, гравюра, малюнок венеціанських майстрів, і, звичайно ж, живопис.

У 1836 р. венеціанський магістрат відкрив музей Коррер. але формування колекцій продовжилось. Його доповнили дарунки і передачі картин і фресок з інших венеціанських церков і монастирів, театральні старожитності, меблі, малюнки, зразки стародавньої зброї, монети, медалі і печатки, бібліотека колишнього монастиря оо. театинців.

Філії музею Коррер

Вже в 19 столітті музей потребував розширення для своїх різноманітних збірок і виставок. Міська комуна Венеції йшла на зустріч вимогам музею, розуміючи користь місту і музею від туризму. Ще в 19 ст. муніципалітет придбав будівлю Фондако деї Турки на Гранд каналі, яке передав музею у 1880 р.

У 1922 р. місто отримало у власність будівлю Нових прокурацій. Там розмістили живолис, запасники. В палаццо Реццоніко перевели матеріали по 18 століттю.

З 1953 р. Будинок драматурга Гольдоні перетворили на театральний музей у складі музею Коррер. А на осторові Мурано створили музей скла (Венеція).

До складу музею входить і Музей Рісорджименто — історичні документи Венеції від року зникнення республіки до об'єднання Італії в єдину державу в 19 ст. Все це філії музею Коррер.

Експозиції

Худ. Бартоломео Назарі. «Портрет Вінчєнцо Кверіні»

Визначних творів мистецтва не так багато. Частина їх давно покинула межі Венеції. Частина шедеврів передана Галереї художньої Академії, бо вони потрібні для навчального процесу. Тому в музеї Коррер нема, наприклад, картин Джорджоне чи Франческо Гварді. Їх треба дивитись в інших музеях Венеції і світу. В збірці переважають портрети, ведута 18 століття, релігійні образа.

Але прихильників історії і мистецтва задовольнять багаті колекції театральних старожитностей, декоративно-ужиткового мистецтва тощо. Свої невеликі перваги має й картинна галерея в палаці Реццоніко чи в Нових прокураціях, де зберігаються картини Антонелло да Мессіна, Козімо Тура, * ,Джованні Белліні, Вітторе Карпаччо, Алессандро Варотарі, Лоренцо Венеціано, Бартоломео Віваріні, Альвізе Віваріні, а також скульптура XIV-XV століть і фрески.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей Коррер

Джерела

  • Thorsten Droste: Venedig — DuMont Kunst-Reiseführer; DuMont Buchverlag, Köln 1996, ISBN 3-7701-3582-2, S. 313.
  • Touring Club Italiano-La Biblioteca di Repubblica, L'Italia: Venezia, Touring editore, 2004.
  1. dati.beniculturali.it — 2014.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.