Музей латиноамериканського мистецтва (Буенос-Айрес)

Музей латиноамериканського мистецтва (ісп. Museo de Arte Latinoamericano de Buenos Aires, MALBA) — музей у Буенос-Айресі, заснований з метою збереження, вивчення та розповсюдження латиноамериканського мистецтва від початку XX століття до наших днів.

Музей латиноамериканського мистецтва
34°34′37″ пд. ш. 58°24′12″ зх. д.
Тип художня галерея[1][2]
будівля
кінотеатр і музей[3]
Країна  Аргентина[4][3]
Розташування Буенос-Айрес,
 Аргентина
Адреса C1425CLA[3] Avenida Figueroa Alcorta 3415
Архітектор компанія «Atelman-Fourcade-Tapia»
Засновник Eduardo Costantinid[5]
Засновано 2001
Відкрито вересень 2001
Режим роботи понеділок, середа—неділя: 12.00-20.00
Директор Eduardo Costantinid
Куратор Marcelo E. Pacheco
Сайт malba.org.ar
Музей латиноамериканського мистецтва (Буенос-Айрес) (Аргентина)
 Музей латиноамериканського мистецтва у Вікісховищі

Музей було засновано аргентинським мільярдером і філантропом Едуардо Костантіні (ісп. Eduardo Costantini) і відкрито 21 вересня 2001 року. Основу експозиції музею становила особиста колекція творів мистецтва, зібрана засновником. Музей знаходиться в введенні некомерційної організації «Фонд МАЛБА — Костантіні» (ісп. Fundación MALBA — Costantini).). До складу музею також входить активно діючий культурний центр. Щорічно музей приймає до мільйона відвідувачів і його підтримують понад 1400 активних меценатів.[6]

Будівництво

Будівлю було побудовано за проектом архітектурної компанії «Atelman-Fourcade-Tapia», переможцем конкурсу проектів, проведеного в 1997 році. До складу журі конкурсу входили такі всесвітньо відомі архітектори як британець Норман Фостер , аргентинець Сезар Пеллі і швейцарець Маріо Ботта [7]. Будівлю музею було зведено в стилі деконструктивізму, популярного в 90-і роки XX століття [8].

З самого початку зовнішній вигляд будівлі неодноразово асоціювався з Галісійським центром сучасного мистецтва (ісп. Centro Gallego de Arte Contemporáneo), спроектованим архітектором Алвару Сіза у 1993 році, оскільки він навіть повторює облицювальний матеріал на своїх фасадах [9]. Всередині, головний доступ до колекцій - через східну сторону будівлі за допомогою серії ескалаторів, які проходять крізь скляний фасад, піднімаючись вгору.

У травні 2007 року музей було оголошено пам'яткою, що представляє культурний інтерес. У листопаді 2008 року він отримал премію «Platinum Konex» за найкращу культурну сутність минулого десятиліття.

У 2011 році законодавча влада Буенос-Айреса погодила проект архітектора Карлоса Отта на будівництво прибудови MALBA, розширивши музей під площею Перу, використовуючи прозору скляну підлогу, яка дозволила б переглянути виставку з площі, і даючи природне світло новому музею [10].


  • Фасад MALBA
  • Інтер’єр входу
  • Головні сходи музею

Колекція

Колекція музею налічує понад 400 робіт близько 160 художників з усієї Латинської Америки. Вона охоплює період від початку XX століття до сучасних робіт. Серед майстрів представлених в експозиції музею, виділяються такі художники як Фріда Кало, Фернандо Ботеро, аргентинці Антоніо Берні, Хорхе де ла Вега, Леон Ферарі.

Будівля музею налічує 3 поверхи. На першому виставлені твори сучасного мистецтва, на другому — основа колекції, 270 живописних робіт, що відносяться до першої половини XX століття. Третій поверх музею віддано під тимчасові виставки.

Примітки
  1. Crimen del policía en Palermo: inhuman en el cementerio de Chacarita los restos de Juan Pablo Roldán — 1870. — 159486 екз. — ISSN 0325-0946
  2. https://www.malba.org.ar/en/museo/
  3. https://www.sinca.gob.ar/
  4. archINFORM — 1994.
  5. https://www.christies.com/features/The-man-from-MALBA-9308-1.aspx
  6. Alicia de Arteaga (24 липня 2005). El Malba crece - 24.07.2005 - LA NACION. Lanacion.com (ісп.). Процитовано 24 грудня 2016.
  7. Malba: un orgullo para la ciudad
  8. http://revistasummamas.com.ar/revista_pdf/52/2#visor
  9. Montaner, Josep Maria; Una isla de arte y cultura clarin.com, 01.09.2003
  10. Primer paso para ampliar el Malba bajo una plaza revistaenie.clarin.com, 04/11/2011

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.