Мукарна
Мукарна (араб. مقرنص; перс. مقرنس) — це форма архітектурного орнаментованого склепіння, «геометричний розподіл тромпів, чи бань, чи консолей на велику кількість маленьких склепінь, що створює структуру, схожу на стільники», відповідно деколи також називається «стільниковим склепінням»[1]. Мукарни використовуються для куполів та особливо для півкуполів на входах та в апсидах, переважно у традиційних ісламській та перській архітектурах. Їх також можна побачити у вірменській архітектурі.
Коли деякі елементи звисають донизу, стиль може називатись «мокарабе» (mocárabe)[1][2] чи сталактитове склепіння, оскільки такі елементи нагадують сталактити.
Мукарни вперше почали застосовуватись в північно-східному Ірані у 10-му сторіччі, та майже одночасно — хоча начебто і незалежно — у центральній Північній Африці. Поширені по всій території ісламського впливу. Приклади можна побачити у Альгамбрі (Гранада, Іспанія), Кутб-Мінарі (Індія), палаці Абассидів (Багдад, Ірак), та мавзолеї султана Кайтбея (Каїр, Єгипет).[2] Великі прямокутні дахи з декором в стилі мукарн можна побачити на Палатинській капелі (Палермо, Сицилія) 12-го сторіччя та інших важливих будівлях норманської Сицилії.
Структура
Мукарни переважно використовують на нижніх сторонах куполів, вітрил, карнизів, тромпів, арок та склепінь[2]. Мукарни мають випуклу вгору форму — від підлоги до будь-якої точки внутрішнього вигину мукарни можна провести пряму лінію. Вони розташовані горизонтальними рядами, наприклад у консольному склепінні, і кожен горизонтальний ряд має свою форму[3][4]. Межі всіх цих поверхонь можна побачити на єдиному горизонтальному плані; таким чином архітектори могли планувати мукарни з застосуванням геометрії, як показано на малюнках[5][6][7].
Мукарни не грають важливої ролі у структурі будівлі, їх або вирізали на структурних блоках консольного склепіння або закріплювали на склепінні як чисто декоративний елемент[8][9]. Відповідно їх створювали з цегли, каменю, stucco, або формували і прикрашали плиткою чи штукатуркою[2]. Окремі «стільники» ще можуть називатись альвеолами[1].
Існують і сучасні приклади мукарн, в яких присутня і опуклість донизу[9].
Див. також
- Перська архітектура
- Ісламська архітектура
- Ісламські геометричні орнаменти
- Математика та мистецтво
- Османська архітектура
Примітки
- VirtualAni website. Armenian architecture glossary. Процитовано 17 липня 2009.
- Curl, James Stevens (2006). A Dictionary of Architecture and Landscape Architecture (Paperback) (вид. 2nd). Oxford University Press. ISBN 0-19-860678-8.
- http://muqarnas.muqarnas.org/muq-course/index.html
- Архівована копія. Архів оригіналу за 8 квітня 2015. Процитовано 4 січня 2016.
- http://www.tamabi.ac.jp/idd/shiro/muqarnas/default.htm
- http://www.metta-physics.com/2011/05/islamic-art-geometry/
- мукарни
- http://www.slideshare.net/sharmiarchitect/muqarnas-mathematics-in-islamic
- http://www.slideshare.net/danowen777/muqarnas-reconceived-a-brief-survey#
Посилання
- Мукарни: тривимірні орнаменти ісламської архітектури. Містить велику базу даних мукарн, проіндексованих за місцем та геометрієб
- Abstract, Nexus 2004, Muqarnas, Construction and Reconstruction
- Сучасні мукарни
- Сторінка про мукарни на сайті School of Islamic Geometric Design
- полігональні комп'ютерні моделі
- Слайдшоу геометрії традиційних та сучасних мукарн.