Муратове (Новоайдарський район)

Муратове́ (у 1715 слобода Вергилівка) — село в Україні, у Новоайдарському районі Луганської області. Населення становить 687 осіб. Орган місцевого самоврядування Муратівська сільська рада.

село Муратове
Братська могила
Братська могила
Країна  Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Новоайдарський
Рада Муратівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA44160030170087774
Основні дані
Засноване 1715 року
Населення 687 осіб
Площа 2,76 км²
Густота населення 248,91 осіб/км²
Поштовий індекс 93535
Телефонний код +380 6445
Географічні дані
Географічні координати 48°48′10″ пн. ш. 38°44′10″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
68 м
Місцева влада
Адреса ради 935351, Луганська обл., Новоайдарський р-н, с.Муратове, вул.Центральна,16
Карта
Муратове
Муратове
Мапа

Історія

Роком заснування вважається 1715, а археологічні дослідження[1](рос.) поблизу села свідчить про давнє заселення людиною цих місць.

Перша назва - Ольхове, від річки. Землі «в числе 300 четвертей в поле, а в дву потому ж, и на 1000 копен сена», в 1735 году отданы были, за службу по Бахмутской соляной канцелярии, Василию Ильичу Вергилеву, который еще в 1715 году построил здесь хутор с разными заведениями и пригласил на житьё черкас. Им же, Вергилевым, построен был здесь и первый храм во имя Святителя Николая» писав Архієпископ Філарет(Гумілевський). За його ж свідченнями митрополита Філарета церковної землі в Муратове налічувалось 152 десятини з них 103 був пісок неблагодатний для землеробства. Було розповсюджено виготовлення дерев'яного вугілля.

Ольхова після поразки повстання Булавіна була заселена українським населенням.

У 1745 році село вже називалося Муратове (Ольхове) на честь Муратова Василя Андрійовича, який з 31 грудня 1739 р. по 18 серпня 1741 р. був воєводою Бахмутської провінції і деякий час був власником села. Після смерті В.Муратова, вже у 1763 р. онук Василя Вергильова Лука Андрійович Вергильов купив її у власність. Але купив не все село, тут було кілька власників, тому й лишилося з назвою Муратове.

У 1886 побудовано кам'яний храм (до наших часів не зберігся).

У ХІХ ст., коли Муратовим і Петровенькою володів Євдоким Шидловський, вони злилися.

У 1927 році на центральній вулиці у пам'ять загиблим у громадянську війну поставлено пам'ятник.

У 1929 р. селян сіл Муратове та Петровенька об'єднали у колгосп.

У роки наступу німецьких військ у селі Муратове було спалено близько 100 будівель. У боях загинуло більш ніж 140 військових селян.

Війна на сході України

Зовнішні відеофайли
Бійці АТО влаштувати для малечі свято мультфільмів //15 квіт. 2017 р.

Під час російсько-української війни 9 липня 2014 року в результаті обстрілу бойовиками блокпоста Збройних сил України поблизу Муратового один військовослужбовець загинув Саванчук Віктор Юрійович, двоє зазнали поранень. [2]. 15 жовтня при обстрілі блокпосту загинув старший сержант батальйону «Воля» Дмитро Кіт[3].

Лісова пожежа 2020.

30 вересня 2020 р. село постраждало внаслідок маштабної лісової пожежі [4] [5](рос.)

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 687 осіб, з них 84,43 % зазначили рідною українську мову, 14,26 % російську, а 1,31 — іншу[6]. За записами архиєпископа Філарета населення у 1800 р. - 1290 ч. У 1950 р. - 2188 ч.

Світлини

Примітки

Література

  • Доклад посвященный празднованию "Дня села" в селе Муратово 15 октября 1989 г.
  • Каленюк С. П. "Сліди на сакмі: краєзнавчі розвідки"

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.