Мухамадієв Мухсин Муслімович

Мухсин Мухамадієв народився в Душанбе, і розпочав заняття футболом в місцевій ДЮСШ, першим тренером у якій був Салімджон Султанов. Далі Мухамадієв продовжив заняття в республіканському спортінтернаті[2], а після його закінчення дебютував у команді майстрів другої ліги «Пахтакор» з Курган-Тюбе.[2][3] Здібного футболіста швидко помітили тренери найсильнішої команди Таджикистану того часу «Памір», і вже у 18 років Мухсин дебютував у першій радянській лізі за душанбинську команду, а в 19 років став одним із кращих бомбардирів «Паміра», відзначившись у чемпіонаті 18 забитими м'ячами.[4][5] Надалі футболіст залишався одним із кращих бомбардирів «Паміра», і в 1988 році разом із командою став переможцем турніру першої ліги, за підсумками якого таджицька команда вперше отримала право на виступи у вищій союзній лізі[6], а також став кращим бомбардиром першолігового турніру із 22 забитими м'ячами.[2][4] Після цього Мухсин Мухамадієв перший раз отримав запрошення від одного із найсильніших клубів СРСР того часу — київського «Динамо», проте тоді футболіст вирішив утриматись від переїзду до Києва, побоюючись великої конкуренції в клубі.[2][4] Наступного року Мухамадієв із «Паміром» дебютував у вищій лізі, протягом виступів у найвищому радянському дивізіоні залишався кращим бомбардиром команди, і перед початком сезону 1991 року отримав повторне запрошення з Києва. Цього разу, зважаючи на те, що багато ведучих футболістів атакувальної ланки «Динамо» перед цим перейшли до закордонних клубів, Мухамадієв отримав би гарантоване місце в основі команди, зважаючи на те, що у всіх контрольних передсезонних матчах він виходив на поле в основному складі. Проте київський клуб вчасно не отримав дозвіл на перехід таджицького форварда в «Динамо», і пропонував йому протягом півроку підтримувати ігрову форму в дублі під чужим прізвищем. на це Мухамадієв не погодився, і повернувся до «Паміра», в якому й дограв останній чемпіонат СРСР.[2][4][7]

Після розпаду СРСР Мухамадієв у складі «Паміру» розпочав виступи в чемпіонаті Таджикистану, проте зіграв у ньому лише 3 матчі, та після півфінального матчу Кубка СНД із московським ЦСКА, програного «Паміром» із рахунком 0-2 20 квітня 1992 року[8] за запрошенням колишнього тренера «Паміра» Юрія Сьоміна залишився у Москві, та став гравцем клубу «Локомотив».[2][9] У російському клубі Мухсин Мухамадієв відіграв до середини 1993 року, і на запрошення тренера з колишнього СРСР Валерія Непомнящого приєднався до складу турецького клубу «Анкарагюджю».[2][7] Проте в цьому клубі таджицький форвард грав лише протягом року, а після того, як Непомнящий покинув клуб, Мухамадієв прийняв пропозицію Олега Романцева стати гравцем московського «Спартака».[2][7] У складі «червоно-білих» Мухамадієв швидко став гравцем основного складу, одним із головних бомбардирів команди, та допоміг у 1994 році «Спартаку» стати чемпіоном Росії. Сезон 1995 року футболіст також розпочав успішно, забив кілька важливих м'ячів, проте пізніше, після появи у команді Валерія Шмарова і Сергія Юрана, став рідше потрапляти до основного складу команди, що призвело до переходу гравця після закінчення сезону 1995 року до складу нижегородського «Локомотива».[7] У складі приволзьких залізничників, яких тоді тренував колоритний наставник Валерій Овчинников[2], Мухамадієв також виступав досить успішно, був одним із кращих бомбардирів команди. Проте, незважаючи на успіхи команди в кубку Інтертото, «Локомотив» вибув із вищої російської ліги, а Мухамадієв, як і більшість гравців команди, покинув клуб, і став гравцем віденської «Аустрії».[7][9] Проте в австрійській команді гра в нападника не пішла, і після закінчення річного контракту він став гравцем московського «Торпедо».[7][9] У «Торпедо» Мухамадієв затримався лише на півроку, після чого грав в узбецькій «Бухарі», «Шиннику» із Ярославля, пізніше знову за узбецький клуб «Самарканд», в якому він був одним із кращих бомбардирів першості Узбекистану.[6] Далі футболіст грав за тульський «Арсенал» і таджицький «Регар-ТадАЗ». Останнім професійним клубом Мухсина Мухамадієва став «Витязь» із Подольська.[9] Пізніше Мухамадієв грав за аматорські російські клуби «Троїцьк» і «Росич», після чого остаточно завершив виступи на футбольних полях.

У червні 1992 року Мухсин Мухамадієв ненадовго приїзджав до Душанбе, щоб зіграти свій перший та єдиний матч за збірну Таджикистану, у якому таджицька збірна зіграла внічию 2-2 зі збірною Узбекистану, а Мухамадієв забив обидва голи таджицької збірної.[10] Надалі тривалий час форварда не викликали до таджицької збірної, оскільки у місцевої федерації просто не було грошей на оплату проїзду таджицьких легіонерів з інших країн до збірної. Оскільки за кілька років виступів у Росії Мухамадієв отримав також і російське громадянство, то він також отримав і запрошення до збірної Росії. Хоча в цей час керівництво Федерації футболу Таджикистану вирішило знову запросити Мухамадієва до збірної, він віддав перевагу виступам за російську збірну.[2] У російській збірній уродженець Таджикистану зіграв лише один матч проти збірної Фарерських островів 6 травня 1995 року, в якому відзначився забитим м'ячем.[11]

Після завершення виступів на футбольних полях Мухсин Мухамадієв майже відразу розпочав тренерську кар'єру. увійшовши до тренерського штабу подольського «Витязя».[7][9] У 2007 році він став старшим тренером клубу, і зумів перемогти з командою в зоні другого російського дивізіону, та вийти допершої російської ліги[3], проте невдовзі керівники клубу звільнили Мухамадієва з посади.[2][9] Невдовзі після звільнення з підмосковного клубу Мухсин Мухамадієв прийняв пропозицію свого давнього друга Курбана Бердиєва стати спортивним директором казанського «Рубіна».[7][12] Проте за чотири роки команда Бердиєва в «Рубіні» розпалась у зв'язку із тим. що він не зумів домовитись про подальшу співпрацю із керівництвом клубу, і Мухамадієва також звільнили з посади спортивного директора «Рубіну».[13]

1 липня 2013 року офіційно оголошено, що Мухсин Мухамадієв очолив національну збірну Таджикистану з футболу[14], а наступного дня він підписав контракт із Федерацією футболу Таджикистану.[15] За час роботи у збірній Мухамадієву вдалось переглянути і залучити до лав збірної ряд молодих гравців.[7] Проте після кількох невдалих офіційних матчів, зокрема зі збірними Йорданії та Бангладеш, колишній нападник сам вирішив піти у відставку з поста головного тренера збірної.[4]

У серпні 2015 року Мухсин Мухамадієв увійшов до тренерського штабу казахського клубу «Ордабаси», в якому став одним із асистентів головного тренера Бахтіяра Байтсеїтова.[6] У кінці жовтня 2016 року Мухамадієв став головним тренером чемпіона Таджикистану — клубу «Істіклол» із Душанбе.[3] На чолі команди Мухамадієв вивів «Істіклол» до фіналу Кубку АФК[16], в якому, щоправда, таджицька команда поступилася клубу з Іраку «Аль-Кува Аль-Джавія».[17], та під його керівництвом «Істіклол» знову став чемпіоном Таджикистану.[18][19]

Мухсин Мухамадієв одружений, у подружжя є три дочки.[9]

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Мухамадієв Мухсин Муслімович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Профіль на footballtop.ru (рос.)