Мухаммед Алі Шах

Мохаммед Алі Шах (перс. محمدعلی شاه قاجار; нар. 21 червня 1872(18720621), Тегеран, Іранпом. 5 квітня 1925, Санремо, Королівство Італія) шахиншах Ірану з династії Каджарів з 8 січня 1907 по 16 липня 1909.

Мохаммед Алі Шах
перс. محمدعلی شاه قاجار
Мохаммед Алі Шах
Шах Ірану
8 січня 1907  16 липня 1909
Попередник: Мозаффар ед-Дін-шах
Спадкоємець: Ахмад Шах Каджар
 
Народження: 21 червня 1872(1872-06-21)
Тегеран, Іран
Смерть: 5 квітня 1925(1925-04-05) (52 роки)
Санремо, Королівство Італія
Поховання: Imam Husayn Shrined
Національність: азербайджанець[1]
Країна: Іран
Релігія: Іслам шиїтського толку
Рід: Каджари
Батько: Мозаффар ед-Дін-шах
Мати: Уммул-Хакан
Шлюб: Malekeh Jahand
Діти: Ахмад Шах Каджар
Автограф:
Нагороди:
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Олександра Невського
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Кавалер Великого Хреста ордена Леопольда (Австрія)
Орден Османие 1 ступеня

 Медіафайли у Вікісховищі

Палац Бжозовського (Шахський палац) — резиденція шаха в Одесі

Життєпис

Старший син Мозаффара ед-Дін-шаха та рідної племінниці Насера ед-Діна Шаха Уммул-Хакан. Одним з вихователів майбутнього шаха був Сірая Шапшал. Будучи принцем, займав пост губернатора Тебризу.

Посів на престол 8 січня 1907, після смерті батька. При вступі на престол обіцяв дотримуватися конституції, дарованої його батьком у 1906, чого, однак не виконав.

1 травня 1907 призначив прем'єр-міністром Мірзу Алі Асгар Хана, досвідченого політика, який вже обіймав цю посаду у періоди 1888–1896 і 1898–1903 та отримав титул Мірза Алі Асгар Хан, Емін ес-Солтане, Атабек-е-Азам — Вірний Султану, Вищий правитель (титул першого міністра). Проте вже 31 серпня 1907 Мірза Алі був убитий федаїном Аббасом Агою з Тебрізу. 15 лютого 1908 в карету самого шаха була кинута бомба. Шах не постраждав, але невдалий замах зробив його вкрай підозрілим.

3 червня шах, побоюючись чергового замаху, залишив палац в Тегерані та виїхав до шахських садів за його межами.

24 червня 1908 здійснив переворот за допомогою Перської козацької бригади, розігнавши Меджліс.

У 1908 в Тебризі почалося повстання проти влади шаха. У січні 1909 прихильники конституції, підтримані бахтіарськими ханами, що прагнули до зміцнення свого впливу, захопили владу в Ісфагані. Почалося повстання в ҐіляніРешті та інших містах Ґіляну). У Буширі, Бендер-Аббасі та деяких інших містах та районах Ірану до влади прийшли противники шаха. 13 липня 1909 повстанці вступили в Тегеран. 16 липня зібралася надзвичайна національна рада в складі керівників федайських та бахтіярських загонів, колишніх міністрів та депутатів першого меджлісу. Він оголосив про позбавлення влади Мохаммада Алі і про передачу влади його 11-річному синові Ахмаду.

Мохаммад Алі був змушений сховатися в російській місії, а потім виїхати у вигнання до Російської імперії. У 1911 повернувся в Іран з військовим загоном, висадившись в Астрабаді, і намагався відновити свою владу, але його прихильники були розбиті військами уряду. Жив в Одесі в особняку за адресою вулиця Гоголя, 2. Після перевороту в Російській республіці у 1920 році переїхав до Стамбулу, а потім в Королівство Італія в Санремо, де й жив до своєї смерті. [джерело?]

Нагороди

Див. також

Примітки

  1. Салех Мамед оглы Алиев. История Ирана--XX век = Мичиганский университет. — ИВ РАН, 2004. — С. 29. — ISBN 5936750752, 9785936750755. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.