Мільнер Рафаїл Ісайович
Рафаїл Ісайович Мільнер (нар. 20 грудня 1910 — †4 липня 1979) - учасник Другої світової війни, заступник командира 32-го гвардійського стрілецького полку, 12-ї гвардійської Пінської стрілецької дивізії, 61-ї Армії, Центрального фронту, Герой Радянського Союзу, гвардії полковник.
| Мільнер Рафаїл Ісайович | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Народження |
20 грудня 1910 Монастирище, Липовецький повіт, Київська губернія | |||||||||||||||||||
| Смерть |
4 липня 1979 (68 років) Харків, УРСР | |||||||||||||||||||
| Поховання | Міське кладовище № 2 (Харків) | |||||||||||||||||||
| Національність | єврей | |||||||||||||||||||
| Країна |
 СРСР | |||||||||||||||||||
| Вид збройних сил |
 Червона Армія | |||||||||||||||||||
| Рід військ | піхота | |||||||||||||||||||
| Освіта | Військово-політична академія імені Ленінаd | |||||||||||||||||||
| Роки служби | 1936—1960 | |||||||||||||||||||
| Партія | ВКП(б) | |||||||||||||||||||
| Звання |
 Полковник | |||||||||||||||||||
| Війни / битви | Друга світова війна | |||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||
Біографія
Народився Монастирищі (нині — Черкаська область, Україна), в сім'ї робітника. Єврей. Член ВКП(б) з 1932 року. Закінчив робітфак і комуністичний вуз. Перебував на партійній і профспілковій роботі в Сталінграді.
У 1936 році був призваний до лав Червоної Армії. У 1941 році закінчив Військово-політичну академію. У боях Німецько-радянської війни з липня 1941 року. Воював на Центральному фронті.
З грудня 1941 року на посаді комісара полку, з січня 1942 року воював у складі 32-го гвардійського стрілецького полку 12-ї гвардійської стрілецької дивізії. У складі полку брав участь в обороні Москви, в наступальних боях по розгрому німецького угруповання, яка намагалася взяти Москву, в боях за визволення Калуги, Болхова, Орла.
Особливо відзначився при форсуванні Дніпра. У вересні 1943 року 32-й гвардійський стрілецький полк в авангарді 61-ї армії форсував Дніпро біля містечка Любеч, Чернігівської області і протягом декількох днів утримував захоплений плацдарм.
6 жовтня 1943 гвардії підполковник Р.І. Мільнер в боях на плацдармі в районі села Глушець, Лоєвського району, Гомельської області у складних обставинах замінив пораненого командира полку. Протягом декількох днів полк розширив плацдарм, поліпшив свої позиції і дав можливість частинам дивізії переправитися через Дніпро.
Влітку 1944 року, після закінчення курсів «Выстрел», був призначений командиром 37-го гвардійського стрілецького полку, який брав участь у боях за визволення Риги, Польщі, вів бої на території Німеччини, на штеттинському напрямку, форсував річку Одер.
Після закінчення Другої свытової війни продовжив службу в Групі радянських військ у Німеччині. Пізніше командував частинами в Київському військовому окрузі. З 1960 року полковник Р.І. Мільнер — в запасі.
Жив у Харкові. Був викладачем у Харківському інституті громадського харчування. Помер 4 липня 1979 року.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 січня 1944 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму на його правому березі гвардії підполковнику Мільнеру Рафаїлу Ісайовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2807)[1].
Нагороджений двома орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни 2-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 15 января 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 23 января (№ 4 (264)). — С. 1.
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь. Т.2. М.:Воениз.1988.