Мірис запашний

Мірис запашний[1], ладанниця запашна[2] (Myrrhis odorata) — вид трав'янистих рослин родини окружкові (Apiaceae). Етимологія: грец. μυρρίς — ароматична олія з Азії з характерним запахом; лат. odorata — «запашний»[3]. Інша назва кервель іспанський.

?
Мірис запашний

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
— Судинні (Tracheophyta)
— Насінні (Spermatophyta)
— Покритонасінні (Magnoliophyta)
— Евдикоти
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Підпорядок: Apiineae
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Підродина: Селерові (Apioideae)
Триба: Scandiceae
Рід: Мірис (Myrrhis)
Mill.
Вид: Мірис запашний
Біноміальна назва
Myrrhis odorata
(Jacq.) Parl., 1848
Посилання
Вікісховище: Myrrhis odorata
Віківиди: Myrrhis odorata
EOL: 581559
IPNI: 845120-1
ITIS: 29768
NCBI: 40880

Опис

Багаторічник. Рослина м'яко волохата й сильно пахне анісом при розтиранні. Стебла прямовисні, 60–200 см. Листя 2–3(-4)-перисте, до 50 см завдовжки, з білявими плямами, з гострими сегментами. Квітки кремово-білі, близько 2–4 мм в діаметрі, у великих парасолях. Суцвіття має від 4 до 24 променів. Плоди 15–25 мм завдовжки і 3–4 мм завширшки. 2n=22.

Поширення

Європа: Литва, Росія, Україна, Австрія, Німеччина, Словаччина, Швейцарія, Албанія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Італія, Чорногорія, Сербія, Словенія, Франція, Іспанія. Натуралізована та культивується в інших країнах. Населяє береги, краї шляхів і трав'янисті місця.

Використання

У родючих ґрунтах росте легко з насіння, і може бути поширена шляхом ділення навесні або восени. Листя іноді використовується як лікарська рослина або в їжу з досить сильним смаком, що нагадує аніс. Коріння і насіння також їстівні. Може бути використаний для надання смаку аквавіта. У ефірній олії переважає анетол (C10H12O).

Галерея

Примітки
  1. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 229.
  2. Myrrhis odorata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Dictionary of Botanical Epithets

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.