Центральні міста Японії
Центра́льні міста́ (яп. 中核市 чю:каку-ші) — статус міст Японії, який можуть отримати ті населені пункти, населення яких становить понад 200 000 мешканців.[1] Вони визначаються урядовою постановою на підставі 1 параграфа 22 розділу 252 статті «Закону Японії про місцеве самоврядування» і спільного рішення міської ради міста-кандидата та ради префектури.[2] Вимоги для отримання статусу з часом змінювалися: до 2014 року чисельність населення мала бути понад 300 000 осіб (в окремих випадках в категорію могли бути включені міста з населенням 200 000 — 300 000 мешканців),[1][3] а до 2006 року — також площа міста мала становити понад 100 км².[1] Після скасування категорії особливих міст 1 квітня 2015 року, будь-яке місто з населенням понад 200 000 осіб може подати запит на отримання статусу центрального.[2]
Адміністративний поділ Японії |
---|
![]() |
|
Субмуніципальний |
![]() |
![](../I/Map_of_Japanese_Designated_cities%252C_Core_cities_and_Special_cities.svg.png.webp)
Центральним містам делегуються повноваження префектур у галузі дошкільної освіти, охорони здоров'я, фінансів, планування і розвитку міста, але їхній обсяг набагато менший, ніж той, яким володіють міста державного значення Японії.
Список центральних міст
На квітень 2021 року в Японії нараховується 62 населені пункти, що визначені як «центральні міста»:[4]
Колишні центральні міста
Список міст, які було перекваліфіковано на міста державного значення.
Назва | Японською | Прапор | Статус центрального міста | Префектура | Регіон |
---|---|---|---|---|---|
1 квітня 2005 | |||||
Шідзуока | 静岡市 | ![]() |
1 квітня 1996 | Шідзуока | Чюбу |
1 квітня 2006 | |||||
Сакай | 堺市 | ![]() |
1 квітня 1996 | Осака | Кінкі |
1 квітня 2007 | |||||
Хамамацу | 浜松市 | ![]() |
1 квітня 1996 | Шідзуока | Чюбу |
Ніїґата | 新潟市 | ![]() |
1 квітня 1996 | Ніїґата | Чюбу |
1 квітня 2009 | |||||
Окаяма | 岡山市 | ![]() |
1 квітня 1996 | Окаяма | Чюґоку |
1 квітня 2010 | |||||
Саґаміхара | 相模原市 | ![]() |
1 квітня 2003 | Канаґава | Канто |
1 квітня 2012 | |||||
Кумамото | 熊本市 | ![]() |
1 квітня 1996 | Кумамото | Кюшю |
Майбутні центральні міста
Назва | Японською | Прапор | Населення (2012) | Запланована дата | Префектура | Регіон |
---|---|---|---|---|---|---|
Йоккаїчі | 四日市市 | ![]() |
307,599 | 2020 | Міє | Кінкі |
Кішівада | 岸和田市 | ![]() |
198,615 | 1 квітня 2020 | Осака | Кінкі |
Міто | 水戸市 | ![]() |
269,162 | 1 квітня 2020 | Ібаракі | Канто |
Одавара | 小田原市 | ![]() |
197,413 | 1 квітня 2020 | Канаґава | Канто |
Суйта | 吹田市 | ![]() |
357,917 | 2020 | Осака | Кінкі |
Токородзава | 所沢市 | ![]() |
342,321 | Невідомо | Сайтама | Канто |
Фуджі | 富士市 | ![]() |
253,455 | Невідомо | Шідзуока | Чюбу |
Цукуба | つくば市 | ![]() |
216,221 | Невідомо | Ібаракі | Чюбу |
Чіґасакі | 茅ヶ崎市 | ![]() |
236,222 | 1 квітня 2020 | Канаґава | Канто |
Міста, що відповідають критеріям, але ще не подали запит
Примітки
- 中核市要件の変遷. Процитовано 5 листопада 2019. (яп.)
- ja:日本總務省 - 中核市・施行時特例市. soumo.go.jp (яп.).
- ja:日本財団図書館(電子図書館) Revised Local Autonomy Law. nippon.zaidan.info. (яп.)
- Дані Міністерства внутрішніх справ і комунікацій. (яп.)