Мі-6

Мі-6 (за класифікацією НАТО: Hook («Крюк»)) радянський важкий багатоцільовий вертоліт.

Mi-6
Мі-6
Тип багатоцільовий вертоліт
Розробник ОКБ М. Л. Міля
Виробник Завод № 23
 СРСР Завод № 168
Головний конструктор М. Л. Миль
Перший політ 18 червня 1957 року[1]
Початок експлуатації 1963
Статус не експлуатується
Основні експлуатанти СРСР (колишній), Росія(колишній), Україна(колишній)
Роки виробництва 19591980[1]
Вироблено 926[1][2]
Варіанти Мі-10
 Мі-6 у Вікісховищі

У другій половині 1950-х років в СРСР були прийняті на озброєння мобільні ракетні комплекси «Луна», для їх перекидання знадобився вертоліт більшої вантажопідйомності.

МІ-6 — перший у світі вертоліт серійного виробництва, оснащений двома турбовальними двигунами з вільною турбіною. Його компонувальна схема визнана класичною[3]. Вертоліт Мі-6 — найбільш вантажопідйомний на ті часи.

Перший політ відбувся 5 червня 1957 року, випробування проходили в 1959–1963 роках. Будувався з 1959 року на Ростовському вертолітному заводі як у військовому, так і в цивільному варіантах.

В 1964–1978 рр. поставлявся на експорт за кордон.

Історія створення та виробництва

В кінці 1952 року в Московський вертолітний завод імені М. Л. Міля почалися дослідження по створенню важкого транспортного гелікоптера.[4]

11 червня 1954 року Московський вертолітний завод імені М. Л. Міля одержав Постанову Ради Міністрів про розробку важкого транспортного гелікоптера. Згідно з ним, важкий вертоліт мав перевозити 6 т вантажу при нормальній злітній масі, 8 т при перевантажувальної і 11,5 т в разі польоту на укорочену дистанцію.[1]

Московський вертолітний завод імені М. Л. Міля почав розробку гелікоптера одночасно в транспортному, десантному та санітарному варіантах. Вперше в СРСР на гелікоптері передбачалася перевезення вантажів на зовнішній підвісці.

Головним конкурентом майбутнього Мі-6 став Ка-22, розроблений в ОКБ Н. І. Камова. На відміну від Мі-6, Ка-22 був побудований за поперечною схемою з двома несучими гвинтами відносно невеликого діаметра, що, як з'ясувалося згодом, виявилося економічно не доцільно.[1]

Серійний випуск Мі-6 був розгорнутий одночасно на двох підприємствах: Московському заводі № 23 та Ростовському заводі № 168.[1]

В 1959 році на Ростовському заводі № 168 було випущено перші 4 серійних Мі-6. Випуск Мі-6 в Ростові тривав до 1980 року, коли на його зміну прийшов більш вдосконалений Мі-26. З 1959 по 1980 рік на підприємстві було випущено 874 Мі-6.[1] У Москві було випущено лише 50 Мі-6 в період з 1960 по 1962 рік по причині переходу заводу на випуск ракетно-космічної техніки.

Льотно-технічні характеристики

Мі-6
  • Двигун (кол-во, тип, марка) 2 x ВМД Д-25В
  • Навантаження в кабіні, кг — 12 000
  • Навантаження на підвісці, кг — 8000
  • Макс. швидкість, км/год — 250/340
  • Крейсерська швидкість, км/год — 200/250
  • Стат. стеля, м — 2250
  • Практична дальність, км — 1450
  • Дальність дії, км — 620–1000
  • Тривалість польоту, ч — 3
Розміри планера
  • Довжина, м — 33,16
  • Висота, м — 9,16
  • Ширина, м — 3,2
Розміри кабіни
  • Довжина, м — 12
  • Висота, м — 2,65
  • Ширина, м — 2,5
  • Діаметр НВ, м — 35

Модифікації

  • Мі-6ПЖ— пожежний варіант
  • Мі-10— «повітряний кран», варіант для перевезення вантажів на зовнішній підвісці
  • Мі-22— повітряний командний пункт

Світові рекорди

Дата встановлення рекордуЕкіпаж гелікоптераОпис
30 жовтня 1957 року[4]Пілотував: Р. І. Капрелян
Другий пілот: Герман Г. В.
Борттехнік: Ф. С. Новіков
В одному польоті встановлені два рекорди: вантаж масою 12 000 кг був піднятий на висоту 2432 м і встановлений рекорд висоти польоту 2432 м з вантажем масою більше 10 т.
16 квітня 1958 року[5]Пілотував: С. Г. Бровцев
Другий пілот: П. І. Шишов
Бортінженер: В. Ф. Коновалов
Встановлено рекорд вантажопідйомності: вантаж масою 5000 кг був піднятий на висоту 5584 м.
16 квітня 1958 року[5]Пілотував: Р. І. Капрелян
Другий пілот: Н. В. Лешін
Встановлено рекорд вантажопідйомності: вантаж масою 10 000 кг був піднятий на висоту 4885 м.
21 вересня 1959 року[5]Пілотував: Б. В. Земсков
Другий пілот: П. І. Шишов
Штурман: С. І. Клепіков
Бортінженер: С. Г. Бугаєнко
Встановлено рекорд швидкості польоту 268,92 км/год по замкненому 100-км маршрутом (Тушино — Істра — Голіцино — Тушино).
21 вересня 1961 року[6]Пілотував: Н. В. Лешін
Другий пілот: В. П. Колошенко
Бортінженер: Ф. С. Новіков
Встановлено рекорд швидкості польоту 320 км/год, що було на 10 км/год вище рекорду американського гелікоптера S-61, встановленого 17 травня 1961 року.
11 вересня 1962 року[7]Пілотував: В. П. Колошенко
Другий пілот: Г. Р. Карапетян
Штурман: С. І. Клепіков
Бортінженер: В. І. Щербінін
Бортрадист С. І. Іванов
В одному польоті були встановлені чотири рекорди : швидкості польоту 284,534 км/год по замкненому 1000-км з вантажем 1000, 2000 та 5000 кг, а також швидкості польоту 294 км/год за маршрутом 500 км.
13 вересня 1962 року[7]Пілотував: Р. І. Капрелян
Другий пілот: Н. В. Лешін
Бортінженер: С. І. Бугаєнко
Провідний інженер з льотних випробувань: B.C. Отделенцев
В одному польоті встановлено три рекорди: висоти польоту 2738 м з вантажем 15000 кг і 20000 кг, і підйому максимального вантажу 20 117 кг на висоту 2000 м.
15 вересня 1962 року[8]Пілотував: Б. К. Галицький
Другий пілот: В. Козирєв
Штурман: М. Харитонов
Бортінженер: К. Матвєєв
Бортрадист: С. Рибалко
Провідний інженер: Ю. Коншеев
В одному польоті встановлено чотири рекорди: досягнута швидкість польоту 300,377 км/год по замкненому 1000-км з вантажем 1000 та 2000 кг, а потім швидкість польоту 315,657 км/год по замкненому 500-км маршруту.
26 серпня 1964 року[8]Пілотував: Б. К. Галицький
Другий пілот: н/д
Штурман: н/д
Бортінженер: н/д
Встановлено рекорд швидкості польоту 340,15 км/год по замкнутому маршруту протяжністю 100 км.

Експлуатанти

Військові

Перебуває на озброєнні
  •  — 10 Мі-6, станом на 2012 рік[9]
  •  — 30 Мі-6, станом на 2012 рік[10]
Складався на озброєнні

Цивільні

Авіаподії та катастрофи

Цікаві факти

  • Коли Московський вертолітний завод імені М. Л. Міля приступило до розробки важкого транспортного гелікоптера Мі-6 з максимальною злітною масою понад 40 т, найважчі зарубіжні гелікоптери того періоду мали максимальну злітну масу не більше 15 т.[3]
  • Вперше в СРСР на серійному гелікоптері передбачалося перевезення вантажів на зовнішній підвісці.[3]
  • Саме з Мі-6 в СРСР почався розвиток гелікоптерів з газотурбінним двигуном.[3]
  • На гелікоптері Мі-6 встановлено 16 світових рекордів.[3]
  • У 1961 році Мі-6 став першим у світі гелікоптером, що подолав 300 км/год, швидкість, яка в той час вважалася граничною для гелікоптерів.[1]
  • Московський вертолітний завод імені М. Л. Міля за встановлення на Мі-6 світового рекорду швидкості за 320 км/год отримало міжнародний приз ім. І. І. Сікорського як «визнання видатного досягнення в області гелікоптеробудівного мистецтва».
  • 12 жовтня 2012 року, в Москві на Ходинському полі в музеї авіації, невідомими був розпиляний Мі-6 на дрібні частини[13].

Див. також

Примітки

  1. Вертоліт Мі-6. Історія створення. Архів оригіналу за 8 січня 2013. Процитовано 27 грудня 2012.
  2. Світові рекорди вертольотів МІ-6 (продовження-4). Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 27 грудня 2012.
  3. Вертоліт Мі-6
  4. Світові рекорди вертольотів МІ-6. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 27 грудня 2012.
  5. Світові рекорди вертольотів МІ-6 (продовження). Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 27 грудня 2012.
  6. Світові рекорди вертольотів МІ-6 (продовження-2). Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 27 грудня 2012.
  7. Світові рекорди вертольотів МІ-6 (продовження-3). Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 27 грудня 2012.
  8. Світові рекорди вертольотів МІ-6 (продовження-3). Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 27 грудня 2012.
  9. Order of Battle — Ethiopia. Архів оригіналу за 25 квітня 2014. Процитовано 27 грудня 2012.
  10. Order of Battle — Uzbekistan. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 27 грудня 2012.
  11. Катастрофа Мі-6А Норильського а/п на Таймирі
  12. Wacław Hołyś, Największy i najszybszy (Biggest and fastest) in Wiraże nr.6/2005, p.27. (пол.)
  13. Невідомі розпиляли болгарками вертоліт Мі-6 на Ходинському полі в Москві

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.