М'який шанкр

М'який шанкр (лат. ulcus molle) — захворювання, що передається статевим шляхом та характеризується болючою виразкою (шанкр) у місці проникнення збудника (переважно на зовнішніх статевих органах) і регіональним гнійним лімфаденітом. Належить до венеричних хвороб. Латинський термін ulcus molle означає «м'яка виразка», а «шанкр» походить від фр. chancre («маленька виразка»).

М'який шанкр
Фото H. ducreyi
Фото H. ducreyi
Спеціальність інфекційні хвороби і дерматологія
Симптоми афект первинний, папула, гноячок, ерозія (медицина), виразка і лімфаденіт
Причини Haemophilus ducreyid[1]
Метод діагностики фізикальне обстеження, оптичний мікроскоп, мікробіологічна культура і ПЛР
Препарати цефтріаксон[2], еритроміцин[3], азитроміцин, ципрофлоксацин, гентаміцин, канаміцин і стрептоміцин
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 1A90
МКХ-10 A57
DiseasesDB 5563
MedlinePlus 000635
eMedicine emerg/95
MeSH D002602
 Chancroid у Вікісховищі

Етіологія
Типова виразка (шанкр) на голівці статевого члена

Збудником є паличка м'якого шанкру Haemophilus ducreyi, грамнегативна бактерія.

Двобічний паховий лімфаденіт при м'якому шанкрі.

Епідеміологічні особливості

Хворіють в основному молоді чоловіки. Зараження відбувається, в основному, статевим шляхом.

Поширення

Захворювання широко поширене в країнах, що розвиваються з тропічним і субтропічним кліматом, особливо в перенаселених міських кварталах та портових містах. Захворювання стає актуальним для українців у зв'язку зі збільшенням можливостей міграційних процесів (туризм, відпочинок, робочі поїздки тощо).

Клінічні ознаки

Інкубаційний період складає 4-7 діб. Первинний елемент (первинний афект) — папула з червоним вінчиком, згодом виникає пустула, ерозія, а згодом і виразка. Шанкр, який м'який на дотик, спричинює біль та болючий при пальпації. Паховий лімфаденіт (частіше, однобічний) розвивається в половини хворих, переважно через 1-2 тижні після появи виразки.

Діагностика

Слід відмежувати виразки при м'якому шанкрі від таких при сифілісі та герпесі. Тому необхідним є специфічна діагностика. Збудника виділяють з поверхні виразки.

Лікування

Після початку лікування (через 3-7 діб) відбувається епітелізація виразки. Захворювання добре піддається лікуванню. Використовують азитроміцин, можливе використання цефтріаксону. До багатьох інших антибіотиків збудник не чутливий. При появі гнійного лімфаденіту потрібне хірургічне втручання для видалення гною.

Примітки
  1. Disease Ontology — 2016.
  2. NDF-RT
  3. (unspecified title)

Джерела
  • Pamela Arsove, Barbara Edwards Chancroid Updated: Oct 30, 2014 Medscape. Infectious Diseases Sections. Sexually Transmitted Diseases / Chief Editor: Pranatharthi Haran Chandrasekar (англ.)
  • Sexually Transmitted Diseases, 4th ed. McGraw Hill Professional. 2007. pp. 689–698. ISBN 9780071417488. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.