Набонід

Набонід (Набу-Наід) — цар Вавилонії (травень 556 — 29 жовтня 539 до н. е.). На відміну від усіх своїх попередників, був не халдеєм, а корінним вавилонянином.

Набонід
Народився 7 століття до н. е.
Харран, Шанлиурфа (іл), Туреччина
Помер 538 до н. е.[1]
Carmania Satrapyd, Нововавилонське царство
Країна Ассирія
Вавилон
Діяльність король
Посада Q68651050?
Мати Addagoppe of Harrand
У шлюбі з Nitocris of Babylond
Діти Валтасар, Навуходоносор III, Лабаші-Мардук і Еннігальдіd
Набонід на стелі в Харані

Щонайпізніше у середині травня 556 Набонід, якому на той час вже виповнилося 65 років, спираючись на жерців і торгово-рабовласницькі кола, прийняв царський титул і розпочав боротьбу зі ставлеником халдейських воєначальників Лабаші-Мардуком. В червні 556 Лабаші-Мардук був убитий. Для збільшення свого престижу Набонід одружився з вдовою Навуходоносора II єгиптянкою Нітокріс і всиновив царевича Бел-шарр-уцура (відомий з Біблії як Валтасар), сина Навуходоносора II і Нітокріс.

Набонід правив країною, перебуваючи у своїй резиденції Таймі, тоді як у Вавилоні від його імені правив Валтасар.

У 539 до н. е. дізнався про падіння Вавилону та загибель Валтасара, повернувся туди та добровільно здався в полон. За наказом Кира II Великого був відправлений у почесне заслання правителем області Керманія.

Правління Набоніда тривало 17 років і 5 місяців.

Примітки
  1. OCLC. VIAF (Virtual International Authority File) — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.