Навколоносові пазухи

У людини розрізняють чотири групи придаткових пазух носа, названих відповідно до їхньої локалізації:

• Верхньощелепна (гайморова) пазуха (парна) — найбільша з навколоносових пазух, розташована у верхній щелепі.
• Лобова пазуха (парна) — розташована в лобовій кістці.
• Решітчастий лабіринт (парний) — сформований комірками решітчастої кістки.
• Клиноподібна (основна) пазуха — розташовується в тілі клиноподібної (основної) кістки.

Навколоносові пазухи починають формуватися внутрішньоутробно, закінчують формування після статевого дозрівання. Зсередини пазухи вистелені миготливим епітелієм з бокалоподібними клітинами, що продукують слиз. З допомогою руху війок епітелію відбувається рух слизу до отворів навколоносових пазух зі швидкістю 1 см/хв. Розміри отворів невеликі, так, в осередках решітчастого лабіринту діаметр отворів становить 1-2 мм.

Навколоносові пазухи мають різні тварини (більшість ссавців, птахи, нептахоподібні динозаври, крокодили). Локалізація навколоносових пазух у тварин різноманітна.

Єдиної думки щодо функцій навколоносових пазух не існує, найбільш ймовірними вважаються:

• Зменшення відносної маси передніх відділів черепа, особливо кісток лицевого черепа, зважаючи на їхній значний об'єм. Форма кісток лицьового черепа важлива, тому що кістки є місцем прикріплення лицьової мускулатури.
• Збільшення голосового резонансу
• Забезпечення протиударного «буфера» при травмах
• Ізоляція чутливих структур (коріння зубів, очні яблука) від швидких температурних коливань у порожнині носа при вдиху та видиху.
• Зволоження і зігрівання вдихуваного повітря, завдяки повільному повітряному потоку в пазухах.
• Виконують функцію барорецепторного органа (додатковий орган відчуттів).

• Синусит

• Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с.

• Синусові пазухи // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• The Anatomy Wiz: CT Paranasal Sinuses (англ.)