Надзвичайно великий телескоп

Надзвичайно великий телескоп (англ. Extremely Large Telescope, ELT; до червня 2017 р. називався Європейським надзвичайно великим телескопом, E-ELT) — оптичний телескоп-рефлектор, із діаметром дзеркала 39 метрів, що будується в Чилі. Будівництво розпочалося у 2017 році, до ладу телескоп має стати 2025 року. Орієнтовна вартість проєкту – 1 мільярд євро.

Надзвичайно великий телескоп (ELT)
Частина від Європейська південна обсерваторія
Розташування Сьєрра-Амазоне (Чилі, неподалік від обсерваторії Паранал)
Координати 24°35′21″ пд. ш. 70°11′29″ зх. д.
Організація Європейська південна обсерваторія
Висота 3046 м
Час спостереження 320 ночей на рік
Довжина хвилі Оптичний, ближній та середній інфрачервоний діапазони
Збудовано Запланований початок спостережень: 2024
Стиль телескопа Рефлектор
Кількість телескопів монтування телескопа
Діаметр 39 м
Кутова роздільна здатність від 0,001 до 0,6 кутової секунди залежно від технології та інструменту
Збиральна площа телескопа 1116 м²
Фокусна відстань 420-840 м (f/10 — f/20)
Монтування Несміта
Купол Сферичний
Вебсайт eso.org/public/teles-instr/elt/
 Надзвичайно великий телескоп у Вікісховищі

Опис

На сьогоднішній день Європа перебуває в авангарді сучасної астрономії, зокрема завдяки передовому астрономічному обладнанню, що використовує Європейська південна обсерваторія (ESO), та міждержавній науково-технологічній організації в галузі астрономії. Основне завдання полягає в консолідації зусиль, щоб утримати цю позицію на майбутнє. Цю мету передбачено досягти за допомогою наземного телескопа нової концепції, Надзвичайно великого телескопа (ELT). Грандіозний телескоп розміром 39 метра в діаметрі буде найбільшим у світі «оком у небо».

Телескоп матиме п'ять дзеркал інноваційного дизайну з передовою адаптивною оптикою для корекції турбулентності атмосфери, що даватиме високу якість зображення. Головне дзеркало складатиметься приблизно з 800 гексагональних частин, діаметром 1,4 метра кожна. Передбачається, що ELT збиратиме у 15 разів більше світла, ніж Великий телескоп Канарських островів.

Ескізний проєкт Надзвичайно великого телескопа було завершено 2006 року. На сьогодні[коли?] цей проєкт перебуває у фазі детальної розробки. Під час цієї фази будуються прототипи для критичних компонентів, укладаються контракти з промисловістю та науковими інститутами вартістю більше 60-ти мільйонів євро. Разом з тим, більш, ніж 30 європейських наукових інститутів та високотехнологічних компаній вивчали технологічні аспекти великих телескопів у рамках Програм ЄС 6 та 7, частково фінансованих Європейською комісією. Десять підпроєктів з вивчення інструментальних систем та систем адаптивної оптики було завершено протягом цієї фази, що дозволило скласти деталізований план для першого десятиріччя будівництва телескопа.

Рішення про початок будівництва було ухвалено наприкінці 2014 року[1]. Його вартість оцінено приблизно в мільярд євро[2]. ELT увібрав багато інноваційних розробок. що надає багато можливостей для подальшого розвитку технологій для європейської індустрії за рахунок контрактів, що спонукатимуть до пошуку нових технологічних рішень.

Наразі[коли?] Надзвичайно великий телескоп вже отримав широку підтримку в наукових колах Європи. Консорціум Astronet надав йому найвищий пріоритет серед наземних телескопів[джерело?].

Початок спостережень заплановано на 2025 рік. ELT буде орієнтовано на вивчення невирішених проблем сучасної астрономії. Можливо, він докорінно змінить наші уявлення про Всесвіт, як це зробив 400 років тому телескоп Галілея[1].

Вибір місця розташування

Надзвичайно великий телескоп потребує винятково зручного для астрономічних спостережень розташування. Найбільшу увагу звертали на гірські райони із сухим кліматом, щоб запобігти хмарності та надмірній вологості під час спостережень. Комітет із вибору місця розташування ELT детально дослідив кілька можливих місць в Аргентині, Чилі, Марокко та Іспанії. Подібні дослідження вже провадилися командою 30-метрового телескопа (англ. Thirty-Meter Telescope — TMT). Задля ефективності досліджень всі дані щодо місць із найкращим астрокліматом у Південній та Північній Америках, отримані командою TMT, було надано команді ELT.

2-3 березня 2010 року комітет з вибору місця розташування ELT звітував перед радою ESO[джерело?]. Було підтверджено, що всі місця з остаточного переліку (Armazones, Ventarrones, Tolonchar та Vizcachas у Чилі та іспанський острів Ла Пальма, що входить до архіпелагу Канарських островів) досліджені[3], вони мають добрі умови для астрономічних спостережень і кожне з них має свої особливі переваги. У технічному звіті зазначено[джерело?], що Сьєрра-Амазоне, розташована неподалік від обсерваторії Паранал у Чилі, є найпривабливішим місцем, оскільки має найкращий баланс якості неба з усіх поглядів та надає можливість використовувати ELT разом із іншими телескопами обсерваторії Паранал, що вже працюють.

Нічна панорама над Сьєрра-Амазоне

26 квітня 2010 року конгрес ESO вибрав Сьєрра-Амазоне (англ. Cerro Armazones) (Чилі) основним місцем розташування для ELT[4].

Сьєрра-Амазоне — це гора висотою 3060 метрів у центральній частині чилійського плато Атакама, за 130 кілометрів на південь від міста Антофагаста (англ. Antofagasta) та за 20 кілометрів від Сьєрра-Паранал (англ. Cerro Paranal), домівки Дуже великого телескопа Європейської Південної Обсерваторії.

Будівництво

Будівництво телескопа розпочалося 26 травня 2017[2][5].

Джерела

  1. The Extremely Large Telescope. ESO (The world's biggest eye on the sky). Процитовано 16 листопада 2019.
  2. У чилійській пустелі стартувало будівництво найбільшого у світі оптичного телескопа. Радіо «Свобода». 28 травня 2017. Процитовано 16 листопада 2019.
  3. Європейський надзвичайно великий телескоп буде розміщено в Чилі?. Астроосвіта. 13.02.2010. Архів оригіналу за 28 березня 2010. Процитовано 16 листопада 2019.
  4. E-ELT Site Chosen (англійською). Europe: ESO. 26 квітня 2010. Процитовано 9 травня 2010.
  5. Construction begins on world's largest telescope in Chilean desert. Reuters. 26 травня 2017. Процитовано 27 травня 2017.

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.